Помірне підвищення цін зберігалося минулого тижня на українському ринку соняшнику.
Про це повідомляє ІА «АПК-Інформ».
«Низка компаній продовжували активно закуповувати соняшник, підвищуючи ціни на 100-300 грн/т, зокрема за сировину з олійністю 49-51% готові були платити 26700-27500 грн/т СРТ. Водночас деякі компанії декларували значно нижчі ціни — 25500-26000 грн/т СРТ, при цьому повідомляли про майже відсутнє надходження пропозиції», — уточнили фахівці.
За більш високими цінами в цілому на ринку фіксувалася непогана реалізація соняшнику, незважаючи на зайнятість аграріїв у полях. Деякі невеликі переробники продовжували стояти через низьку рентабельність переробки олійної.

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Українські виробники шукають нові ринки збуту на Fruit Attraction 2026

Потепління змінює карту культур у Європі: у Британії вирощують чай і канталупи

На Кіровоградщині аграрії продовжують збирати кукурудзу та соняшник. Водночас озимими пшеницею та ячменем уже засіяли 280,2 тис. га із запланованих 443,3 тис. га.

Компанія «Енселко» завершила збирання соняшнику, намолотивши понад 72 тис. т із середньою врожайністю 37 ц/га. Посівна озимої пшениці триває — наразі засіяно 91% запланованих площ.

У Казахстані наявні потужності з переробки олійних складають 5,4 млн т, водночас продовжують вводитися в роботу нові заводи та розширюються наявні виробництва. До 2029 року потужності з переробки олійних складуть приблизно 9 млн т.

Сьогодні український фермер опинився між двома сильними тисками. З одного боку — дорожчають пальне, логістика, ремонт техніки, насіння, добрива та засоби захисту рослин. З іншого — під час збирання врожаю закупівельні ціни на зерно часто знижуються.

Основний очікуваний ефект від запровадженння експортного мита на сою та ріпак досягнуто — менші внутрішні ціни, що мали би стимулювати переробку й нарощувати додану вартість. Проте, працюючи за такими правилами, аграрії недоотримують кошти і в перспективі можуть скорочувати посіви під цими культурами.

Головна В2В-виставка технологій для харчової й агропереробної галузей України Agro2Food щороку об'єднує постачальників харчових технологій з виробниками продуктів харчування та напоїв з усієї країни, щоб знаходити нові можливості для розвитку бізнесу, налагоджувати партнерства та укладати стратегічно важливі угоди.

Два роки поспіль аграрії Казахстану зменшують у сівозміні площі під зерновими культурами і переходять на олійні, які є більш маржинальними. За останні 5 років частка олійних збільшилася з 14 до 22%.

Крафтовий виробник із Києва «Живодар» виготовляє до 3 т олії на рік. Наразі в асортименті бренду 25 видів олій. На них припадає близько 65% усієї продукції. Ще 20% йде на масло гхі. Решта — горіхові пасти, борошно, соуси та інша продукція.

Цього сезону попит на насіння сільгоспкультур дещо менший, ніж торік, адже впливає ціна на товарне зерно та погодні умови. Тому деякі насіннєві компанії не ризикують закладати ділянки, зважаючи на кількість опадів.

Сезон 2026/27 показав, що для українського зернового експорту головним обмеженням дедалі частіше стає не ціна товару, а здатність фізично, безпечно і вчасно доставити його покупцеві. Велика Одеса залишається незамінною для великих суднових партій, але працює під постійним воєнним ризиком. Дунай, який із 2022 року став страховим маршрутом, має власні фізичні та операційні обмеження. У результаті ринок одночасно стикається з дорожчим фрахтом, чергами на Сулінському каналі, нестачею передбачуваності, дорожчим оборотним капіталом і необхідністю постійно тримати резервний маршрут.