Попит на фуражний ячмінь з України залишається досить низьким, а імпортери не планують активізувати закупівлі, оскільки незабаром почнуть збирати власний врожай.
Про це повідомляють аналітики GrainTrade.
Вони зазначають, що у 2025/26 МР (станом на 17 квітня) Україна скоротила експорт ячменю порівняно з попереднім роком на 58% — з 2,25 до 1,42 млн т, тому до кінця сезону можна було б відвантажити ще 0,8-1 млн т, що буде вкрай важко зробити через посилення конкуренції з європейським і австралійським ячменем.
«Закриття Перської затоки зменшило експорт ячменю на традиційні ринки, а німецький та французький ячмінь конкурують за Північну Африку (в Лівії, Тунісі та Марокко)», — констатують експерти.
Туреччина очікує збільшення виробництва ячменю з 5,1 млн т у 2025 році до 7-8 млн т у 2026 році, оскільки кількість опадів з жовтня по лютий виросла на 75% порівняно з відповідним періодом минулого року, тому посіви ячменю знаходяться переважно у доброму або відмінному стані. Якщо у 2025 році на тлі скорочення виробництва Туреччина була змушена імпортувати майже 1,6 млн т ячменю, то у 2026 році імпорт суттєво зменшиться.
«Експортні ціни попиту на фуражний ячмінь в Україні залишаються на рівні 217-220 $/т, або 10800-10900 грн/т з постачанням у чорноморські порти, проте ціни на новий урожай складають лише 207-210 $/т, тому фермерам варто прискорити продажі старого врожаю», — резюмували фахівці.

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Від льону до готової продукції: фермери на Миколаївщині розвивають власну переробку

В Україні триває збір озимої пшениці. Але зупинка експорту через порти та низькі закупівельні ціни призвели до того, що на Одещині аграрії подекуди навіть припиняють збір урожаю, адже немає складських приміщень для зберігання зерна.

Після посилення російських атак на порти Великої Одеси «Укрзалізниця» працює над розширенням альтернативних маршрутів для експорту українського зерна.

Використання альтернативної логістики коштуватиме сільгоспвиробникам додатково 50–70 євро на кожній тонні продукції, а загальні втрати аграрного сектору України можуть становити від $1,5 млрд до $3 млрд. Саме тому підтримка міжнародних партнерів є надзвичайно важливою як для України, так і для збереження глобальної продовольчої безпеки.

Держпродспоживслужба розпочала формування переліків підприємств і операторів, які планують експорт ячменю та гороху до Китайської Народної Республіки. До 17 серпня 2026 року необхідно надіслати до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів документи, що підтверджують проведення фітосанітарних процедур щодо місць вирощування та зберігання продукції.

Ринок нішевих круп’яних культур в Україні потребує розвитку. Хоч для їх вирощування є значний потенціал, проте площі під низкою культур суттєво зменшені. Причини різні — від погоди до цінових коливань.

Уряд тимчасово, на період стабілізації ситуації, скоригував мінімально допустимі експортні ціни на окремі види агропродукції, щоб запобігти зупинці експорту зернових і олійних культур.

Через логістичні обмеження пропозиція зерна на внутрішньому ринку суттєво перевищила попит, що спричинило зниження закупівельних цін. Щоб аграрії могли уникнути вимушеного продажу врожаю та профінансувати осінню посівну, Уряд доручив терміново розробити програму доступного кредитування.

Державні фітосанітарні інспектори головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області завершили обстеження посівів ячменю, що вирощується з метою подальшого експорту до Китайської Народної Республіки.

За нинішнього рівня цін точка беззбитковості для озимої пшениці становить близько 5 т/га за ринкової ціні збіжжя 9 тис. грн/т.