Про це йдеться у повідомленні компанії.
«Завдяки збільшенню площі зрошуваних земель та дотриманню принципів сталого розвитку, вдалось збільшити врожайність пшениці та ячменю на 14%. Середня врожайність по культурах в сезоні 2019: горох — 4,14 т/га, гірчиця біла — 0,9 т/га, озима пшениця — 5,3 т/га, озимий ячмінь — 5,5 т/га. Найвищі показники було зафіксовано на окремих полях озимого ячменю — 8 т/га», — йдеться у повідомленні.
Наразі триває підготовка ґрунтів під урожай 2020 року.
Для довідки: Agrofusion — вертикально інтегрований сільськогосподарський холдинг із замкнутим циклом виробництва, по вирощуванню томатів і їх подальшою переробкою в томатну пасту. Підприємства компанії розташовані на півдні України — в Миколаївській і Херсонській областях. Компанія об'єднує три заводи, 20 тис. га зрошуваних земель і два тепличних комплекси з вирощування розсади. Холдинг виробляє томатну пасту під торговою маркою ТМ «Інагро».

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

Аграрії Вінницької області станом на 4 вересня обмолотили 52% посівних площ, зібрали майже 2,5 млн т зерна із середньою урожайністю 59,2 ц/га.

Сільгоспвиробники Полтавщини станом на 3 вересня розпочали свібу озимого жита та ріпаку, яких посіяно 0,5 тис. га та 9,9 тис. га відповідно.

«ТАС Агро» завершила жнива ранніх зернових та розпочала збір соняшнику.

Компанія Agrofusion увійшла до топ-20 світових переробників томатів 2024 року.

Втрати та пошкодження в агросекторі, спричинені війною, складають $40 млрд. І це весняні розрахунки KSE без урахування наслідків руйнування Каховської ГЕС. Актуальних даних на сьогодні немає, проте самі аграрії вказують, що втрати сягають $500/га.

Фермери Одещини не хочуть висаджувати багаторічні культури і чекати 2-3 роки, ризикуючи зіткнутися з перевиробництвом.

Агропродовольчий сектор України, попри війну, залишається інвестиційно привабливим через наявні природно—кліматичні умови, накопичену експертизу та кваліфіковані кадри, відносно низьку вартість основних факторів виробництва (землі та робочої сили), розвинену логістику, орієнтацію на експорт, високий попит на продукцію на міжнародних ринках та близькість до європейського ринку.

Попри війну, українські підприємства продовжують завойовувати європейські ринки та виводити на полиці супермаркетів новинки. Хоча дається це їм доволі нелегко, адже деякі компанії мали значні руйнування і відновлюють виробництва.