Як говориться у повідомленні компанії, до його посадових обов«язків входить збільшення операційної продуктивності, мінімізація ризиків, покращення якості реалізації рутинних задач і суттєве скорочення часових та економічних витрат.
Зазначається, що операційна ефективність «Кернел» зумовлена впровадженням ERP-системи на базі MS Navision. Однак не всі партнери компанії користуються аналогічним програмним забезпеченням або мають можливості для електронного обміну даними.
«Одна з вимог партнерства з «Укрзалізницею» — використання автоматизованої системи документообігу замовлень на перевезення вантажів та формування планів перевезень залізничним транспортом — АС «Месплан». Відмінність між ІТ-інфраструктурами «Кернел» і УЗ ускладнила обмін інформацією. Необхідно було вносити дані в обидві облікові системи, що сповільнювало процес планування поставки залізничних перевезень. Виник логістичний дисонанс, який загострювався щосезону, враховуючи систематичне збільшення обсягів перевезень аграрної продукції. Ми зрозуміли, що в цьому ланцюгу не вистачає ланки з»єднання, яка б дозволила прискорити процес», — пояснює директор з ІТ «Кернел» Андрій Піший.
Відповідь знайшли в технології RPA (Robotic Process Automation), оскільки роботизація логістичних процесів дозволяє делегувати виконання механічних операцій роботу. Так з«явився унікальний представник цифрової робо-генерації, розроблений на платформі UiPath.
Програмний робот самостійно створює план поставок і автоматично вносить необхідну інформацію про електронні заявки з ERP-системи MS Navision в АС «Месплан». При цьому він використовує ряд перевірок і спеціальних умов, враховує статуси погодження планів і електронних заявок, дотримується періодів, вираховує кількість запланованих, а також фактично оформлених вагонів. Для актуалізації інформації робот обмінюється даними між системами у визначеному форматі та регламенті.
Співробітники Департаменту логістики «Кернел» отримали можливість працювати у єдиній корпоративній ERP-системі й уникати дублювання функцій, що значно зменшило обсяги ручного внесення інформації й імовірність механічних помилок, підвищило швидкість опрацювання електронних документів і ефективність процесів планування залізничних перевезень.
«Автоматизувати такий складний процес і довірити виконання певних функцій роботу вдалося завдяки 100% залученості, зацікавленості та злагодженості дій учасників робочої групи проєкту. Співробітники Департаменту логістики і Департаменту ІТ провели десятки годин в обговореннях оптимальної побудови процесів, тестуванні, обробці виключень з фахівцями Innora. У результаті чого нам вдалося успішно реалізувати черговий інноваційний проєкт і значно підвищити операційну продуктивність компанії», — коментує менеджер ІТ проєктів логістики Євгенія Кучеренко.
Для довідки: «Кернел» — найбільший у світі виробник і експортер соняшникової олії, провідний виробник і постачальник сільськогосподарської продукції з регіону Чорноморського басейну на світові ринки. Вертикально-інтегрована структура компанії будується на тісно пов'язаних між собою бізнес-сегментах: виробництво, експорт і внутрішні продажі соняшникової олії; рослинництво; експорт зернових культур; надання послуг щодо зберігання і перевалювання зерна на елеваторах і в портових терміналах. З 2007 року акції компанії торгуються на Варшавській фондовій біржі. На частку «Кернел» припадає близько 8% світового виробництва соняшникової олії. Свою продукцію компанія постачає до понад 60 країн світу.

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

«Укрзалізниця» вважає реалістичною оцінку потенційної пропускної спроможності залізничного маршруту через Молдову для експорту зерна на рівні 4,5 млн т на рік.

32 мільйони тонн зерна вже зібрали з українських полів. І кожна тонна тепер проходить через виробництво. А там все гостріше відчувають проблему: на лінії просто немає кого поставити. До 1 вересня аграрії намолотили 58% прогнозованих площ, на 11% більше, ніж торік. І з урахуванням ускладнення експорту зерна постає вибір: починати переробляти більше — чи чекати поки продукт зіпсується. Що це означає для власника підприємства? Що через кожну годину простою лінії, елеватора чи сортувальної ділянки тепер проходить більший потік сировини — а отже, зростає й ціна цієї години.

Проблема зупинки відвантаження українського зерна з морських портів виходить далеко за межі експорту і може вплинути на весь виробничий цикл урожаю 2027 року.

Уряд найближчим часом розширить програми підтримки роздрібних торговельних мереж, які постраждали від російських атак.

Попри постійні удари росіян по продовольчих складах і логістичній інфраструктурі в Україні немає дефіциту продовольства, адже виробляється достатньо продуктів харчування для забезпечення внутрішнього ринку. Однак у цій ситуації ритейлу та виробникам доведеться змінювати логістику, що призведе до подорожчання продуктів. Раніше у виробничій собівартості харчових продуктів логістичний складник до полиці становив від 23% до 30%, тепер логістика формуватиме цінник.

Наприкінці минулого тижня асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» спільно з агенцією UCABevent зібрали на літні ігри представників агрокомпаній на UCAB FOOTBALL FEST 2026.

Ще десять років тому агробізнес асоціювався переважно із землею, технікою та врожайністю. Сьогодні цього вже недостатньо. Світ входить у нову епоху, де ключовим ресурсом стають не гектари, а дані. Саме вони дозволяють агровиробникам працювати швидше, точніше та ефективніше.

Китайська компанія K2 TECH (Qogori) розпочала випробування робота для збору томатів у теплицях Європи. Розробка покликана допомогти виробникам подолати дефіцит робочої сили та знизити витрати на збирання врожаю.

Елеватор Kernel («Кернел») на Хмельниччині 18 травня 2026 року потрапив під атаку російських БПЛА.

Компанії, які входять до структури Kernel, працюють за 15 міжнародними стандартами і щороку проходять сертифікацію. Це стосується не лише якості та безпечності продукції, це також відповідальність за безпеку праці співробітників, соціальна, екологічна відповідальність, релігійні вимоги країн, куди постачається продукція, а також робота над зниженням викидів вуглецю.