Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн сьогодні, 25 січня 2024 року, офіційно запустила платформу «Стратегічний діалог щодо майбутнього сільського господарства в ЄС», яка має сформувати спільне бачення майбутнього розвитку агросектору.
Ініціатива розглядатиме виклики галузі, які включатимуть рівень життя фермерів і сільських громад, використання технологій та інновацій, просування харчової системи ЄС, а також підтримку сільського господарства, говориться у повідомленні Єврокомісії.
Стратегічний діалог, головою якого призначили професора Пітера Штрошнайдера, залучатиме зацікавлені сторони з усього агропродовольчого ланцюга — фермерів, власників продовольчих магазинів, європейських роздрібних торговців, споживчі організації, екологічні групи, фінансові установи та наукові кола.
У першій половині цього року буде організовано низку засідань.
«Діалог стане можливістю почути перспективи, амбіції, занепокоєння та рішення фермерів та інших ключових зацікавлених сторін з усього агропродовольчого ланцюга з метою знайти спільну мову для майбутнього агропродовольчого сектору ЄС», — говориться у повідомленні.

У Глухові облаштували 3-гектарний яблуневий сад із 13 сортами

Ukraine Organic Awards: визначено найкращих гравців органічного ринку

LNZ Hub: які схеми захисту дали результат?

2032 рік — реальний термін вступу України до Європейського Союзу.

Європейські регуляторні вимоги можуть створити надмірне навантаження на український мікро- та малий бізнес, якщо під час їх імплементації не враховувати масштаб підприємств і вартість дотримання нових правил.

Країни Європейського Союзу за перші 12 тижнів 2026/27 МР (1 липня – 20 вересня) імпортували 4,47 млн т кукурудзи, що на 26,9% більше показника аналогічного періоду попереднього сезону (3,52 млн т).

Україна звернулась до Європейського Союзу та інших міжнародних партнерів з проханням надати $1,5–2 млрд для компенсації додаткових витрат на експорт зерна через балтійські порти.

Обсяги квот Європейського Союзу на українську агропродукцію, оновлені у 2025 році, виявились значно більшими, ніж очікували експортери та експерти.

В Україні планують удосконалити систему спеціального водокористування. Під час видачі дозволів враховуватимуть стан конкретного водного масиву, дані державного моніторингу та встановлені екологічні цілі.

Виробники та постачальники в усьому світі переходять до обов’язкової простежуваності ланцюгів постачання, а виробники сільгоспкультур мають відповідати низці стандартів та регуляцій.

Соціальна та екологічна відповідальність набувають ключового значення для системного експорту на ринки ЄС та побудови довготривалого партнерства. Концепція Green Deal, що об'єднує основні вимоги до виробників та постачальників, уже напряму впливає на український агросектор і вимагає певної трансформації.

Сучасне сільське господарство має відповідати не лише економічним реаліям, а й екологічним викликам часу. Україна, яка обрала курс на євроінтеграцію, бере на себе міжнародні зобов’язання щодо впровадження кліматично дружніх технологій. Одним із ключових напрямів цієї трансформації стає вуглецеве землеробство — не лише модна тенденція, а стратегічна відповідь на кліматичні ризики, які вже сьогодні впливають на аграрну сферу.