У Казахстані з 1 січня 2025 року набуває чинності новий наказ Міністерства сільського господарства, який запроваджує зустрічні зобов'язання для фермерів і переробників сільгосппродукції.
Відтепер фермери повинні підтверджувати, що обсяги виробництва не знижуються порівняно з попереднім роком, пише agrosearch.kz.
Починаючи з 2025 року, перед подачею заявок на субсидії підприємства повинні будуть відзвітувати про весь обсяг виробленої у 2024 році сільгосппродукції: про вирощені культури, тваринницьку продукцію та корми. У державній інформаційній системі для кожного виду продукції вже зафіксовано ціну, за якою оцінюватимуть обсяги виробництва. Сумарна вартість стане базою під час заповнення заявок. Після перевірки відомостей місцевими органами управління сільським господарством у виробника або переробника з'явиться можливість подавати заявки на субсидії.
У 2026 році буде проведено зіставлення даних із попереднім сезоном. Якщо показник обсягів збережеться або зросте, аграрій зможе і далі брати участь у програмах держпідтримки. Якщо ж виробництво знижуватиметься два роки поспіль, доступ до заявок на субсидування виявиться заблокованим на один рік. Водночас представники відомства врахували фактор форс-мажору: у разі втрати врожаю через посуху або значного падежу худоби фермер може зберегти право на держпідтримку, додавши відповідну довідку.
Не менш важливим моментом стало рішення про фіксовані на п'ять років ціни на кожен вид сільгосппродукції. Як зазначають у Мінсільгоспі, це дасть змогу отримувати порівняно об'єктивні дані про валову продукцію кожного господарства, навіть якщо змінюється структура посівних площ. Скажімо, якщо скоротилися посадки пшениці, але збільшилися площі інших культур, сумарний показник валової продукції в грошовому вираженні не повинен зменшуватися.
Багато аграріїв уже задаються питанням, як бути в умовах багаторічних посух, коли приріст обсягів виробництва стає практично неможливим. Крім того, залишається відкритим питання, хто візьме на себе відповідальність за перевірку достовірності відомостей. Представники Мінсільгоспу пояснюють, що дані фермерів контролюватимуться вибірково, а за точність інформації відповідають самі виробники. Однак деякі учасники ринку побоюються, що така система може підштовхнути до штучного завищення показників, з чим чиновники вже намагалися боротися.

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Механізм підтримки українських аграріїв після вступу України до Європейського Союзу відрізнятиметься від того, який застосовувався до країн, що вступили до ЄС раніше.

Міністерство аграрної політики та продовольства оновило «Матрицю доступних фінансових ресурсів для агровиробника» — практичний посібник, який допомагає аграріям швидко знайти фінансування для розвитку, модернізації або відновлення господарства.

Молдова та Казахстан залишаються двома найбільшими ринками збуту українських сирів: за підсумками січня—липня 2026 року на них припадало відповідно 34,8% та 25,8% українського експорту.

Міністерство аграрної політики та продовольства планує реалізувати у 2027 році законодавчі ініціативи для підтримки агропідприємств, які працюють у прифронтових територіях.

Державне бюро розслідувань (ДБР) перевіряє можливу схему незаконного отримання бюджетних дотацій за нібито наявне поголів’я овець та кіз на Одещині.

Міністерство економіки та довкілля разом з Українським державним фондом підтримки фермерських господарств, а також експертами проєкту EU4SmallFarms почали розробляти процедури, за якими працюватиме майбутня Виплатна агенція — установа, що адмініструватиме державну та міжнародну підтримку сільського господарства за стандартами ЄС.

Потрібно захистити український ринок, почати розслідування проти казахстансько-російської гречки, заборонити в’їзд цієї гречки до України, оскільки саме вона дестабілізує ринок.

Олійножирова галузь Казахстану забезпечила вихід на 8-ме місце у світовому рейтингу експортерів соняшникової олії.

З початку повномасштабної війни Велика Британія запровадила нульове мито на всі товари українського походження. Це стимулювало експорт морозива до Королівства: з 4 т 2022 року постачання зросли до 76 т торік.

Уряд Казахстану вирішив переглянути структуру посівних площ у частині зменшення обсягів пшениці та збільшення олійних та інших високомаржинальних культур.