Світові ціни на пшеницю та кукурудзу у I кварталі 2024 року опустилися до 3-річного мінімуму і продовжили падіння у квітні.
Про це свідчать дані Світового банку (СБ), пише GrainTrade.
Як зазначається, на ринок зерна тиснуть значні обсяги пропозицій з США та рф, а також активний експорт з основних країн-виробників. Але вже наступного сезону значне виробництво буде компенсоване збільшенням споживання.
У I кварталі 2024 року світові ціни на кукурудзу та пшеницю знизилися порівняно з попереднім кварталом на 11% та 4%, а порівняно з I кварталом 2023 року — на 30% та 25% відповідно. За даними ФАО, у березні ціни на американську кукурудзу знизилися порівняно з березнем 2023 року на 33% — до 190,6 $/т, на пшеницю — на 25%, до 274,3 $/т.
У квітні ціни продовжили опускатися на тлі збільшення пропозиції та експорту зернових. Значні урожаї у США, ЄС та рф посилили конкуренцію на світовому ринку.
Так, рф поточного сезону планує експортувати 70 млн т зерна, зокрема 50 млн т пшениці. Експерти IGC оцінюють експорт зерна з рф у 63,3 млн т, а з ЄС — у 47,9 млн т, що відповідає планам Євросоюзу. Для активізації експорту продавці готові опускати ціни, але це не збільшує попит. Так, на тлі значних запасів Китай — основний імпортер пшениці — скоротив її закупівлі у другій половині сезону.
Експерти СБ вважають, що на світові ціни тиснуть високі темпи українського експорту, якому не завадило припинення «зернової угоди» та запровадження обмежень східними країнами ЄС. Але зазначають, що через незначні обсяги постачань Україна впливає на світовий ринок значно менше, ніж США, де виробництво кукурудзи, за оцінками USDA, цьогоріч на 12% перевищить торішній показник та сягне 389,7 млн т завдяки збільшенню площ сівби та значному покращенню урожайності.
Водночас фахівці допускають локальне підвищення цін на зерно в Європі на тлі заборони окремих країн на постачання з України та намірів ЄС запровадити мито на імпорт зерна з рф. Нагадаємо, що Україна та рф є найбільшими постачальниками зерна в ЄС.
Експерти СБ вважають, що наступного сезону світове виробництво зернових залишиться на високому рівні, у чому їх підтримують аналітики ФАО. Водночас усі вони очікують посилення попиту на зерно, зокрема з боку Аргентини, Мексики, Єгипту та Китаю, що виправить баланс на ринку.

У Гімалаях картоплю ховають під землю на зиму — традиція зникає разом із місцевими сортами

На Тернопільщині 63 сім’ї вирощують пізню капусту на продаж

«Покрова». Презентовано механізм страхування посівної від воєнних ризиків

Базовий показник світових цін на продовольчі товари дещо знизився в жовтні 2026 року. Цьому сприяло зменшення індексів цін на зернові, молочні продукти та м'ясо.

Експортні ціни на українську кукурудзу опустилися до найнижчого рівня за останні два роки через обмеження чорноморського судноплавства та високу вартість логістики.

Світові ціни на продовольчі товари за підсумками 2026 року зростуть приблизно на 10%, а у 2027-му — ще на 7%. Сукупне подорожчання за два роки становитиме близько 18%.

Аграрний сектор України працює в умовах безпрецедентного тиску через високі виробничі витрати, нестачу працівників і невизначеність на ринку зерна.

Закупівельні ціни на фуражну кукурудзу продовжують знижуватись поточного тижня в українських портах.

Висока вартість логістики продовжує тиснути на експортні ціни на пшеницю, а перспективи подальшого зростання ринку дедалі більше залежать від перебігу посівної кампанії.

Україна та Світовий банк переходять до практичної реалізації проєктів із відновлення зрошення.

За поточного темпу обмеженого експорту без портів Великої Одеси фактично в листопаді Україна матиме дефіцит внутрішніх потужностей для зберігання зерна, який може становити від 8 до 11 млн т.

Світовоий банк (СБ) прогнозує, що цьогоріч світові ціни на сировинні товари зростуть до найвищого рівня з 2022 року, оскільки війна в Ірані порушила постачання ключових ресурсів — нафти та металів.

Зростання економіки України у 2026 році сповільниться до 1,2% з 1,8% минулого року.