Про це на своїй сторінці у соцмережі Facebook пише президент асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», гендиректор ІМК Алекс Ліссітса.
«Загалом компост для вирощування шампіньйонів має кілька складових, зокрема додають солому, кінський або пташиний послід тощо. Поливають водою, ущільнюють. Та проблема в тому, що потім цей компост потрібно утилізувати. Вихід знайшли: утилізація компосту відбувається через біогазову установку. Пілотний проєкт запустили в регіоні Ріоха, який відомий здебільшого виноробством. Але насправді Ріоха — це ще й найбільший регіон Іспанії, де вирощуються шампіньйони», — додає експерт.
У 2018 р. в рамках європейського проєкту було побудовано біогазову установку, яка якраз і виробляє так званий «шампост» (скомпонували два слова — «шампіньйон» і «компост»). Процес переробки почався у вересні цього року. Потужності — до 100 тис. т.
«Технологія виробництва досить проста: на установці потужністю 50 кВТ побудовано три контейнери, компост заходить у контейнер для гідролізу, потім очищається від каменів та інших сторонніх домішок, додається рідкий дигестат, далі переходить до іншого контейнеру, де відбувається бродіння, потім отриманий газ відокремлюють, рештки сушать на гранули. Ці гранули використовуються для виробництва натуральних органічних добрив. Їх застосовують для вирощування овочів у теплицях та на відкритому ґрунті, а також інших сільськогосподарських культур», — зазначає Алекс Ліссітса.
Європейці протестували добрива у Сербії, де вони показали свою ефективність.

CraftUP Ukraine. Фіналісти захистили бізнес-проєкти та отримали гранти

На Житомирщині через посуху обміліла річка, яку використовують для зрошення полів

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

Стійкість українського агросектору стала взірцем для європейських партнерів, оскільки вона базується на безпрецедентній адаптивності до змін і гнучкості у прийнятті рішень.

Україна у 2025 році стала найбільшим покупцем мінеральних добрив із Польщі.

Група компаній «Агрейн» завдяки диференційованому внесенню добрив змогла вдвічі скоротити їх використання без втрати врожайності.

Україна сьогодні відзначає 35-ту річницю незалежності, а разом із нею і 35-річний шлях розвитку агропродовольчого сектору. За цей час галузь трансформувалася від колгоспно-радгоспної системи до аграрного бізнесу, ставши одним із найбільших гравців на світовому ринку.

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) та агенція UCABevent збирають провідних СЕО, власників, інвесторів та інноваторів, щоб провести разом тест «на людяність» бізнесу під час XVII Міжнародної конференції «Ефективне управління агрокомпаніями» (LFM).

Іспанська компанія з виробництва морепродуктів Nueva Pescanova відмовилася від планів створення першої у світі комерційної ферми з розведення восьминогів на Канарських островах.

Побоювання щодо євроінтеграції України висловлюють не лише аграрії Польщі та сусідніх країн, а й Франції та Іспанії.

Україна у першому кварталі 2026 року експортувала понад 40 тис. т органічної продукції.

Україна — серед трійки постачальників органічних протеїнових культур до ЄС. 17,9% усього імпорту ЄС у категорії «олійні та протеїнові культури» — з України. 38% українського органічного експорту до ЄС — це боби та соя.