Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики підтримав до другого читання поправку №90 до законопроєкту №13157, яким передбачено запровадження експортного мита на олійні культури.
Як повідомляє пресслужба Всеукраїнської аграрної ради (ВАР), зокрема, змінами до Закону України «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур» пропонується встановити ставки вивізного (експортного) мита на соєві боби, подрібнені або не подрібнене — 10%, а також насіння ріпаку або кользи, подрібнене або неподрібнене — 10%.
Фахівці підкреслюють, що наслідками запровадження вивізного (експортного) мита стане тимчасове збагачення великих переробників у результаті падіння закупівельних цін, поступового скорочення посівних площ сої та ріпаку, а також переорієнтації виробників на експорт самостійно чи через кооперативи.
Також, як вважають у ВАР, зазначене призведе до виникнення фізичного дефіциту сировини — перевищення переробних потужностей над виробництвом і до загальних втрат країни через неефективне використання ресурсів, яке, за оцінками експертів, становитиме 9,3 млрд грн на сої та 7,7 млрд грн на ріпаку (разом близько 17 млрд грн).
«Спроба знову нав'язати експортні мита — це удар по аграріях, особливо по малих і середніх. Україна має підтримувати конкурентоспроможність, а не руйнувати її власноруч. У 2017 році ми вже проходили цей шлях, коли Верховна Рада ухвалила зміни до Податкового кодексу, відшкодування ПДВ під час експорту сої та ріпаку для компаній, що не є безпосередніми виробниками. Фактично були запроваджені заходи, еквівалентні до експортних мит у розмірі 20%, з винятком для великих аграрних компанії, що мали змогу експортувати самостійно. Ці законодавчі зміни призвели до скорочення площ під соєю на 34% з 1,99 млн га (2017 рік) до 1,32 млн га (2021 рік). Втрати аграріїв склали, за оцінками експертів, до $110 млн на рік», — коментує очільник ВАР Андрій Дикун.
Після скасування «соєвих правок» у 2020 році посівні площі, обсяги виробництва та обсяги переробки сої та ріпаку стали одночасно зростати.
«Незважаючи на минулий досвід, парламентарі знову повертаються до дискримінаційних правок, які прямо порушують зобов’язання України за Угодою про асоціацію з ЄС, створюючи імовірність запровадження у відповідь з боку Євросоюзу мита на імпорт з України рослинних олій, що буде катастрофою для галузі», — підкреслив очільник ВАР.
ВАР закликає народних депутатів прийняти виважене рішення, що захистить галузь від втрат і не допустить занепаду громад, які підтримують малі та середні фермери: створюють робочі місця, сплачують податки на місцях, підтримують інфраструктуру сіл та Збройні сили України на усіх гарячих напрямках.

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Українські виробники шукають нові ринки збуту на Fruit Attraction 2026

Потепління змінює карту культур у Європі: у Британії вирощують чай і канталупи

Основний очікуваний ефект від запровадженння експортного мита на сою та ріпак досягнуто — менші внутрішні ціни, що мали би стимулювати переробку й нарощувати додану вартість. Проте, працюючи за такими правилами, аграрії недоотримують кошти і в перспективі можуть скорочувати посіви під цими культурами.

Всеукраїнська аграрна рада (ВАР) пропонує запровадити 10-річний перехідний період для адаптації українського агросектору до вимог ЄС, відлік якого розпочинатиметься з моменту вступу України до об'єднання.

Міністерство економіки та довкілля України визначило мінімально допустимі експортні ціни на сільгосппродукцію на жовтень 2026 року.

Через подорожчання дизельного пального українські аграрії переглядають технології вирощування озимих культур і відмовляються від частини операцій з обробітку ґрунту. Це дає змогу скоротити витрати, однак може вплинути на майбутню врожайність.
Олійно-екстракційні заводи (ОЕЗ) в Україні практично припинили переробку ріпаку й активно переходять на соняшник.

Україна на початку сезону скоротила експорт ріпаку до Євросоюзу, але суттєво збільшила постачання ріпакової олії.

Президент США Дональд Трамп і керівник Китаю Сі Цзіньпін домовилися про зниження імпортних мит на товари загальною вартістю близько $60 млрд.

Експортні ціни на український ріпак знизилися значно сильніше за європейські.

Український ринок сої у 2025/26 МР змістився від експорту сировини до внутрішньої переробки. Скорочення врожаю та 10% експортне мито майже вдвічі зменшили експорт сої, тоді як переробка досягла рекордного рівня.

Українська зернова асоціація (УЗА) закликає Верховну Раду України та уряд невідкладно скасувати 10% експортне мито на сою та ріпак.