Виробники харчових продуктів підтримують ініціативу уряду про запуск програми «Національний кешбек».
Так, ГС «Борошномели України» у Facebook повідомила, що механізм кешбеку на українські товари піде на користь вітчизняним виробникам.
«Ми підтримуємо політику «Зроблено в Україні», тому що і гранти, і кредити «5-7-9%», і кешбек, й інші підтримки стимулюють розвиток виробництва. Існуючих форм підтримки недостатньо, але добре, що уряд почав рухатись в цьому напрямку», — йдеться в заяві.
Борошномели упевнені, що від збільшення попиту на українські товари виграють усі — і сам покупець, оскільки матиме якісний товар, і держава, оскільки виробники сплачують податки.
Водночас підприємства, які входять до Спілки молочних підприємств України, також вітають запуск програми «Національний кешбек», у межах якої покупці української продукції зможуть отримувати від держави кешбек 10% від витрачених коштів.
Зазначається, що українські молокозаводи зараз працюють у надважких умовах, але попри всі складнощі та загрози продовжують свою роботу, забезпечують робочі місця і сплачують податки.
«Тож купуючи їхню продукцію, український споживач підтримує економічну стійкість підприємств, адже це сприяє наповненню бюджету, з якого забезпечується підтримка наших військових», — наголосили в СМПУ.
До програми може долучитися половина підприємств харчової галузі — переважно ті, що постачають продукцію в магазини, повідомив президент «Союзу виробників харчової промисловості України» Родіон Рибчинський виданню Forbes. За його прогнозами, кешбек підвищить попит на продукцію українських виробників щонайменше на 1,5%. «У поточних умовах це хороший показник», — зазначає він.
У Мінекономіки повідомили, що, згідно з опитуванням, програми стимулювання споживання українських товарів підтримують 92% українців.
Водночас голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк (фракція «Голос») заявив, що ініціатива уряду про національний кешбек за купівлю українських товарів є популістською, і Верховна Рада її не підтримає, пише «Інтерфакс-Україна».
«Уряд ухвалив експериментальний проєкт про впровадження цього кешбеку за наші гроші... Проблема для уряду полягає в тому, що вони не можуть обійти тут парламент... Ми не дамо провести ці зміни, ми будемо їх збивати, уряд з нами не консультувався», — сказав Железняк.
За його словами, урядова ідея про кешбек не має жодного стосунку до пожвавлення економіки.

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

На Одещині агровиробникам продемонстрували сучасні технології у зрошенні

Zinka. Побачити виробництво зсередини

Склад Roshen у Чубинському Бориспільського району (Київська обл.) зруйновано сьогодні, 27 серпня внаслідок масованої атаки росії проти України.

Bakery Food Investment 27 серпня 2026 року втратила склад з продукцією внаслідок ворожої атаки росії.

Сумарне виробництво борошна у 2025/26 МР в Україні залишилось на рівні попереднього сезону.

Комітет Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики рекомендував парламенту прийняти законопроєкт «Про стимулювання економічного розвитку галузі рибного господарства» (№12384) у повторному другому читанні.

16–17 вересня 2026 року у Вінниці відбудеться конференція «Зерно і переробка 2026» — галузевий майданчик для обговорення глибокої переробки зерна як стратегічного пріоритету українського агробізнесу.

Для великого та середнього бізнесу запрацювала державна програма підтримки запуску проєктів із розподіленої генерації, відповідно до якої з 1 червня український бізнес отримав можливість залучати фінансування під 10% річних на створення власних потужностей генерації.

Представники уряду та виробники під час засідання міжвідомчої робочої наради Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку вибудували алгоритм захисту внутрішнього ринку молочної продукції від контрабанди.

Для українських крафтярів асоціації стають не просто майданчиком для спілкування, а фактично точкою входу до європейського ринку.

Уже кілька тижнів поспіль в Україні точиться дискусія щодо ініціативи запровадити експортне мито у розмірі щонайменше 10% на сою та ріпак. Ідею «збільшити обсяги переробки і позбутися статусу сировинної держави» активно просуває Мінагрополітики, «за» необхідність заборонити, обмежити експорт цих культур квотами або запровадити мита висловлювалися представники профільних асоціацій переробників.