Уряд планує переглянути критерії для включення підприємств до «Клубу білого бізнесу», що дає податкові преференції сумлінним платникам.
Йдеться не лише про пом’якшення умов, а й про усунення технічних недоліків, які заважають добропорядному бізнесу залишатися у списку, розповів у інтерв’ю «Главкому» голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики народний депутат Данило Гетманцев («Слуга народу»).
«Напевно, штраф у 340 грн є недостатнім приводом для того, аби виключати компанію з переліку «білого бізнесу», якщо дійсно цей штраф був сплачений, і питання вже закрите», — зазначив він.
Данило Гетманцев навів приклад із великим виробником цементу на Івано-Франківщині, який не може виконати критерій щодо заробітної плати вище середньої і по регіону, і по галузі, оскільки є єдиним підприємством у цій галузі у цьому регіоні.
«Практика показала нам цю прикру помилку, і ми, безперечно, її виправимо. Як і деякі інші питання, які також треба обговорити. Можу анонсувати, що в травні буде внесений законопроєкт щодо доопрацювання критеріїв «Клубу білого бізнесу», — сказав він.
Гетманцев наголосив, що участь у «Клубі білого бізнесу» не дає автоматичних привілеїв, але звільняє підприємства від планових податкових перевірок у межах ризикоорієнтованого підходу, що реалізується вже третій рік поспіль.
Також він спростував поширену думку, що виліт із переліку означає негайне повернення перевірок.
«План перевірок формується двічі на рік, і для включення до нього підприємство має відповідати певному набору ризиків», — зауважив парламентар.

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Українські виробники шукають нові ринки збуту на Fruit Attraction 2026

Потепління змінює карту культур у Європі: у Британії вирощують чай і канталупи

9 706 бізнесів наразі входять до Клубу білого бізнесу Державної податкової служби.

Український бізнес скаржиться депутатам на проблему із припиненням відшкодування податку на додану вартість (ПДВ) в останні три тижні.

Запровадження додаткових податків у нинішніх умовах є недоцільним, оскільки держава має підтримувати бізнес, що працює.

Спілка українських підприємців (СУП) виступає проти підвищення податків для фінансування механізму страхування та компенсації воєнних ризиків.

Кабінет Міністрів України пропонує змінити підходи до класифікації українських підприємств і наблизити їх до стандартів Європейського Союзу (ЄС).

Програми «Доступні кредити 5-7-9%» та розширення страхування воєнних ризиків потребують десятків мільярдів гривень, ці кошти можна взяти з «Національного кешбеку».

Питання відновлення логістики українського експорту після загострення ситуації навколо морських портів перебуває на особистому контролі Президента України та прем’єр-міністра.

Біоетанол — це величезний потенціал для експорту і глибокої переробки. Але без якісної гармонізованої регуляторної політики Україна ризикує залишитися осторонь глобальної компетенції.

Гуманітарне розмінування сільськогосподарських земель у 2026 році просувається критично повільно.

Слідкувати за оновленнями законодавства — необхідність для власника агробізнесу. Знання ставок податків, правил працевлаштування, особливостей перевірок, оформлення земельних ділянок та інших норм дозволяє скласти ефективну стратегію розвитку на 2026 рік. І, навпаки, ігнорування вимог закону та хаотичні дії підприємця шкодять бізнесу.