Економісти неурядових організацій та інвесткомпаній значно покращили прогноз для української економіки у 2023 році порівняно з оцінками у березні.
Про це свідчать результати опитування Центру економічної стратегії.
Водночас державні органи теж покращили прогнози, але поки лишаються більш консервативними.
Попри погіршення припущень щодо тривалості війни і очікувані перебої у функціонуванні зернового коридору, економісти змінили свої оцінки на більш оптимістичні.
За середнім значенням прогнозів неурядових економістів, зростання ВВП у 2023 році становитиме 4,7%, хоча ще в березні оцінювалося близько нуля. Очікування ринку щодо показників номінального ВВП в серпні теж зросли порівняно з березнем: у середньому зі $155 млрд до $174 млрд у 2023 році.
«Наразі значно зменшилася невизначеність порівняно з березнем, коли розбіжність прогнозів була величезною, і економісти загалом погоджуються з тим, що зростання буде суттєвим», — інтерпретує показники заступниця директора ЦЕС Марія Репко.
Зростання цін експерти очікують на рівні від 10 до 11,5%. Це нижче за березневий прогноз, який коливався між 14,5 та 18,5%, і загалом відповідає поточному тренду на дезінфляцію та очікуванням НБУ.
За серпневими оцінками, курс гривні не зазнає суттєвих змін до кінця року і знаходитиметься у межах 36,6 грн/$, хоча ще у березні прогнозувалось, що долар до кінця року коштуватиме більше 40 грн.
Втім, уже в 2024 році економічне зростання може сповільнитися. Серед чинників деякі експерти називають проблеми агросектору, курс валют та держборг.
«Через необхідність розмінування окупованих територій два найближчі роки немає передумов для стрибка в агросекторі. Крім того, я не бачу можливостей і далі збільшувати дефіцит бюджету, щоб дати стимул економіці. Очікуваний курс валют після лібералізації НБУ теж не сприяє економічному зростанню», — вважає начальник аналітичного відділу Sense Bank Олексій Блінов.
Макроекономічний прогноз базується на опитуванні шести інвесткомпаній та неурядових організацій, зокрема Concorde Capital, Dragon Capital, ICU, Sense Bank, Інституту економічних досліджень та політичних консультацій спільно з German Economic Team та Oxford Economics.

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

Споживчі ціни в Україні у липні 2026 року порівняно з аналогічним місяцем попереднього року зросли на 7,7% (у червні показник складав 7,2%).

Оцінки можливого негативного впливу блокади портів Великої Одеси на ВВП України коливаються від -0,6% до -0,9% внеску в економіку.

За підсумками року гривня може бути нижче за закладений в держбюджеті середньорічний курс на рівні 45,7 грн за долар і досягти 47-48 грн за долар та 56-57 грн за євро.

Закриття портів створить проблеми як для агропродовольчого сектору, так і для інших галузей української економіки. Це призведе до падіння ВВП, зниження доходів бюджету та загального рівня життя українців.

Національний банк України (НБУ) прогнозує, що зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) у 2026 році складе 1,8% (у квітні очікувалось 1,3%), а у 2027–2028 роках — пришвидшиться до близько 3%.

Дефіцит зовнішньої торгівлі України в першій половині 2026 року вже досяг $28,3 млрд, попит на іноземну валюту дуже високий. Україна втрачає за кожен день зупинки чорноморських портів близько $70 млн експортних надходжень.

Споживчі ціни в Україні у червні 2026 року порівняно з аналогічним місяцем попереднього року зросли на 7,2% (у травні цей показник складав 8,2%).

Споживчі ціни в Україні у квітні 2026 року порівняно з аналогічним місяцем попереднього року зросли на 8,6% (у березні цей показник складав 7,9%).

Молочна галузь України залишається одним із головних факторів стримування продовольчої інфляції.

Експорт соняшникової олії з України через порти після серії атак майже зупинився.