Фермери, які працюють на прифронтових територіях, потребують фінансової допомоги.
Про це заявив т.в.о. міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький під час зустрічі з міжнародними донорами, які надають допомогу аграрному сектору України, повідомила пресслужба Мінагрополітики.
Головна мета зустрічі, у якій взяли участь представники Світового банку, Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), представники країн-донорів від посольств, — це надання фінансової підтримки фермерським господарствам, які працюють в 25-кілометровій прифронтовій буферній зоні.
Тарас Висоцький зазначив, що з початком війни бізнес був релокований, проте фермерські господарства, які прив'язані до землі, не можуть бути переміщені й потребують підтримки.
Для агровиробників, які працюють на прифронтовій території, логістика вдвічі дорожча, ніж загалом по Україні. Додаткові виробничі витрати на цих територіях складають близько 8 тис. грн за гектар. Проте ці фермерські господарства виконують також і велику соціальну роль, уточнив т.в.о. міністра.
«Аграрії, які працюють у прифронтовій буферній зоні, підтримують життя на цих територіях. Якщо вони припинять вести бізнес, ця територія перетвориться на пустку. Так, ми розуміємо всі ризики, пов’язані з безпосередньою близькістю ведення воєнних дій, проте аграрії, які залишились на цих територіях, потребують допомоги», — зазначив Тарас Висоцький.
Він також підкреслив, що йдеться про допомогу всім фермерським господарствам незалежно від кількості оброблюваних земель. А загальна площа, на яких вони працюють, складає близько 1 млн га.
«Підтримка фермерів, які працюють в прифронтових землях, — це інвестиція в майбутнє цих територій. Сподіваюсь, що ми можемо знайти певні рішення, щоб вони могли продовжити працювати», — додав Тарас Висоцький.

Органічний сектор демонструє стійкість і залишається в топ-5 постачальників продукції до ЄС

У Глухові облаштували 3-гектарний яблуневий сад із 13 сортами

Ukraine Organic Awards: визначено найкращих гравців органічного ринку

У Києві відбулася конференція «Органічний день в Україні». Подія зібрала представників держави, бізнесу, міжнародних партнерів, ритейлу, експертів органічного сектору.

Країни Балтії ретельніше контролюватимуть походження транзитного зерна з метою протидії торгівлі українською подукціїєю, викраденою росією з тимчасово окупованих територій.

Міністерство економіки та довкілля працює над редизайном програми «Національний кешбек».

Україна не бачить жодних позитивних ознак того, що в найближчі місяці може бути укладено перемир’я для забезпечення експорту зерна через Чорне море.

Ще 18 агропідприємствам Рівненщини погодили 1,3 млн грн часткової компенсації вартості дизельного пального. Загалом за програмою підтримку вже отримали близько 50 господарств на майже 4,3 млн грн.

Україна закликала Продовольчу та сільськогосподарську організацію ООН (ФАО) провести позачергову сесію для оцінки впливу зупинки експорту Чорним морем на світову продовольчу безпеку.

Аграрний сектор України технологічно змінюється, тому трансформується попит на фахівців та їхні компетентності.

Республіка Малаві отримала першу у 2026 році партію української продовольчої допомоги в межах гуманітарної ініціативи Food from Ukraine.

Світове виробництво зернових у 2026 році очікується на рівні 2980 млн т, що на 2% менше, ніж у 2025-му, але воно залишиться другим за величиною урожаєм за всю історію спостережень.

За поточного темпу обмеженого експорту без портів Великої Одеси фактично в листопаді Україна матиме дефіцит внутрішніх потужностей для зберігання зерна, який може становити від 8 до 11 млн т.