Експерт: Біогазові установки в Україні будують переважно на дешевій сировині

Таку думку AgroPortal.ua висловив голова правління Біоенергетичної асоціації України Георгій Гелетуха.

«Це або жом цукрових заводів, або гноївка, або послід із птахофабрик. Такі установки мають достатню рентабельність для інвестора. У кращому випадку вони окуповують себе через 5-6 років. На дорожчу сировину, таку як силос, в аграріїв бракує коштів. З тарифом у 12,3 євроцентів побудувати рентабельні біогазові установки з великою часткою силосу майже неможливо», — зазначив він.

На його думку, збільшення відсотка таких потужностей останнім часом пов'язане з умовами закону про «зелений» тариф.

«Нині добудовують те, що було розпочато два-три роки тому. Тоді планувалося зниження «зеленого» тарифу на 10% з січня 2020 р., от всі і поспішали запуститися до цієї дати», — сказав Гелетуха.

Він переконаний, що 70 МВт біогазових установок, які налічуються в Україні, це дуже мало.

«Не нуль, звичайно, але й не 9 тисяч, як у Німеччині, наприклад. Там для того, щоб стимулювати будівництво, встановлювали 27 євроцентів за кіловат-годину, поступово знижуючи до 17. А у нас — 12,3 євроценти… Це — на межі мінімального. Тому «буму» в будівництві біогазових установок очікувати не варто», — каже експерт.

Також Гелетуха додав, що розвиток все-таки буде. Поштовх дадуть добровільні аукціони для біогазових проєктів, які запровадять в Україні в наступному році.

«Під час аукціону потрібно буде запропонувати тариф нижчий, ніж конкуренти. Ми оцінюємо, що він буде десь на 10% нижчий за «зелений», однак його даватимуть на 20 років. А «зелений» тариф — до 2030-го, тобто — на 10 років. Це означає, що система аукціонів буде вигіднішою для біогазових установок. Більша частина інвесторів, думаю, орієнтуватиметься саме на аукціони», — зазначає він.

Також додає, що нині асоціація працює над тим, щоб узаконити біометан. Тобто перетворення біогазу до якості природного газу і подання його в газопроводи.

Наталія Рекуненко, AgroPortal.ua