Ринок сільгосптехніки: що купують, виробляють в Україні та куди експортують
Ринок землі відновився, але без ажіотажу. ІНФОГРАФІКА
EBITDA основних агрокультур: що варто сіяти аграріям цього сезону
Вже другий рік триває повномасштабне вторгнення росії в Україну, і вдруге період різдвяно-новорічного шопінгу відбуватиметься під час війни. Попри це, більша частина українців (59%) не планує відмовлятися від святкових покупок, але цей показник дещо менший, як порівняти з минулим роком (61%).
З початком російської агресії на території України суттєво змінилася географія експорту. Якщо в довоєнний 2021 рік частка експорту продукції АПК до Європи становила 32%, то за результатами 10 місяців 2023 року — вже 59%. Однак таке зростання вимушене, оскільки суттєво скоротилися постачання в інші регіони. Частка експорту до країн Африки скоротилася з 14 до 7%, Азії — з 19 до 12%, південно-східної Азії — з 13 до 4%.
За останні п'ять років Україна вражаючими темпами збільшила експорт замороженої малини до Європейського Союзу та стала другим за величиною постачальником цієї ягоди на європейський ринок.
Якщо у 2016 році, коли дослідження проводилося вперше, 64% респондентів зазначили, що стикалися з корупцією, то у 2021 таких було 24%, у 2022 — 20%, а в 2023 — 16%.
Агропродовольчий сектор нині — важлива складова національної економіки України.
Найбільше на органічні продукти харчування витрачають громадяни Швейцарії, Данії, Люксембургу, Австрії та Франції. В цих країнах показник витрат сягає більше 200 євро щорічно на душу населення, а середній показник по Європейському Союзу складає 104 євро.
Повномасштабне вторгнення рф в Україну спричинило найбільшу кризу на ринку праці за всю історію незалежності нашої держави.
Посівна-2023 буде ще складнішою, ніж торік. Рік великої війни виснажив фінансові запаси аграріїв, заблоковані порти збільшили вартість логістики, що ускладнило можливість продати збіжжя. На скільки ж більше витратяться сільськогосподарські виробники для виконання плану-мінімум?
До початку війни Україна входила до десятки лідерів за площею посівів гірчиці, а за результатами 2021 року — до п’ятірки країн-експортерів цієї культури. Під урожай-2022 українські сільгоспвиробники зменшили площі під гірчицею на 7%. Та, можливо, вже цьогоріч вона відновить свої позиції, адже аграрії за нинішніх обставин вимушені формувати інший підхід до вибору сільськогосподарських культур.
Найбільшими побоюваннями українців сьогодні є зростання цін на продукти харчування, втрата роботи та нестача електроенергії. Але ще в жовтні на третьому місці знаходилося не електропостачання, а рівень інфляції.
Станом на вересень 2022 року прямі збитки від війни в сільському господарстві України сягнули $6,6 млрд. Тоді як непрямі втрати — $34,25 млрд.
У поточному сезоні через воєнні дії, девальвацію гривні, специфічні погодні умови, найнижчий рівень догляду за полями склалася найтяжча ситуація в сегменті овочівництва за весь період незалежності України. Тому для першої половини сезону характерна велика пропозиція низькоякісної продукції, що тисне на ціни, а в другій половині експерти прогнозують завезення значних обсягів імпорту.
Непрямі втрати, викликані зниженням виробництва, блокадою морських портів та підвищенням вартості виробництва, станом на червень 2022 року оцінюються в $23,4 млрд. Щодо прямих втрат, то вони становлять $4,3 млрд, що дорівнює 15% загального капіталу агросектору України.
Незважаючи на воєнні дії, українські виробники органіки знаходять можливості виробляти достатньо продукції, щоб задовольнити попит країн ЄС. На даний час уже відправлено 160 тис. т органічної продукції з традиційних 200 тис. т, які Україна щороку експортує.
З початком війни Україна зіткнулася з проблемою експорту агропродукції. Практично все зерно і олія, які раніше вивозилися морськими шляхами, були заблоковані. Для відновлення експорту були задіяні всі можливі логістичні шляхи: залізниця, річкові порти та автоперевезення. Так, за 5,5 місяців війни росії проти України було експортовано майже 10 млн т агропродукції.
Цьогоріч ярих культур на контрольованій території України вдалося засіяти на 14 163,4 тис. га. Це — на майже 3 тис. га менше, ніж торік (16 916 тис. га). Проте, зважаючи на умови, ці показники демонструють, що Україна не лише зможе нагодувати власних громадян, але й експортувати продукцію.