Україна ризикує втратити ринок сільгоспкультур для біопалива в ЄС

28 листопада 2018, 09:51 3355

Європейський ринок може бути втрачений для українського ріпаку й істотно обмежений для української кукурудзи. Україна може втратити близько 70-80% експорту ріпаку.

Таку думку висловила виконавчий директор Комітету зернових і олійних культур Європейської Бізнес Асоціації Ірина Душник.

«У цьому році Україна вже поставила на світові ринки 1,9 млн т ріпаку, з яких експорт до країн ЄС склав 1,6 млн т. Зазвичай 70-80% українського ріпаку в ЄС використовується на біодизель», — зазначила вона.

Ринок біопалива в Європі стрімко зростає, додала експерт. Попит на експорт сільськогосподарських культур з України в країни ЄС збільшується. Однак ситуація може кардинально змінитися.

«У країнах ЄС вимоги до виробництва, постачання сільгоспкультур і біопалива регулюються Директивою Європейського Парламенту та Ради №2009/28/ЄС від 23 квітня 2009 року про заохочення використання енергії, виробленої з відновлюваних джерел», — розповіла вона.

За словами Душник, директива вимагає декларування фактичних показників викидів парникових газів, які виділяються при виробництві та обігу сировини, з якої виробляється біопаливо. Тобто всі учасники виробничого ланцюга біопалива повинні підраховувати викиди парникових газів і надавати відповідні звіти. Йдеться про фермерські господарства, елеватори, транспортні компанії — від вирощування та збору врожаю, його подальшого сушіння, зберігання до відвантаження.

«Що важливо, з початку цього року в країнах ЄС вступили в силу більш жорсткі обмеження викидів парникових газів при виробництві біопалива. І тенденція до зниження обсягів таких викидів триватиме. Крім того, в ЄС встановлені цілі щодо частки відновлюваних джерел енергії в енергетичному балансі до 2020 року: 20% в загальному споживанні енергії та 10% — в транспортному секторі. При використанні біопалива кількість викидів парникових газів має бути принаймні на 50% менше, ніж при використанні викопного палива», — уточнила Душник.

Для спрощення підрахунку таких викидів європейські організації та дослідницькі інститути здійснюють такі підрахунки для конкретної країни ЄС або її регіону. Наприклад, використовуючи систему адміністративного поділу NUTS — The Nomenclature of Territorial Units for Statistics. У спрощеному вигляді звіти виглядають наступним чином: сільськогосподарська культура — країна виробництва (або розподіл по регіонах) — кількість викидів парникових газів.

«В Україні на даний момент розрахунків за кількістю викидів парникових газів при виробництві сільгосппродукції немає. Йдеться, наприклад, про кукурудзу. У той же час, розрахунки по деяких культурах перевищують прийнятні для ЄС показники. Наприклад, по ріпаку. «Значення за замовчуванням» по викидах парникових газів для українського ріпаку — 756 кгСО2/т. У той час як для більшості регіонів Австралії ці дані коливаються в межах 500 кгСО2/т», — сказала Душник.

Така ситуація значною мірою обмежує експорт даних культур на преміальний ринок ЄС. А значить, і надходження валютної виручки в Україну, вважає експерт.

«Для утримання позицій вітчизняних сільськогосподарських культур на ринках ЄС насамперед необхідно знижувати викиди парникових газів. Крім того, компетентні державні органи повинні створити і затвердити національний звіт щодо викидів парникових газів при вирощуванні та обігу сільськогосподарських культур, використовуваних при виробництві біопалива», — радить вона.

Душник вважає, що необхідно при цьому врахувати регіональну складову: сільськогосподарська культура — регіон виробництва в Україні (область) — кількість викидів парникових газів.

«Тому очевидно, що введення системи моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів має стати невід'ємною частиною кліматичної політики в Україні. Це одне із зобов'язань України в рамках Угоди про асоціацію з ЄС і вимог Паризької кліматичної угоди. Це дозволить утримати нинішні позиції і продовжити нарощувати обсяги експорту на ринки ЄС», — підсумувала вона. 


AgroPortal.ua за матеріалами НВ