Україна відкриває свій ринок для меду сумнівної якості

Таку думку висловила експерт з аграрних питань Олена Кононенко в блозі видання «Новое время».

За її словами, Міністерство аграрної політики та продовольства України (на виконання Угоди про асоціацію з ЄС) готує наказ «Вимоги до меду, призначеного для споживання людиною». Його прийняття дозволить відзвітувати про успішну імплементацію директиви 2001/110/ЄС від 20 грудня 2001 року, яка стосується показників якості меду та його маркування.

«На перший погляд, ці зміни не загрожують українським бджолярам. Але не поспішайте з висновками. Насправді наказом вводяться нові види меду і більш «лояльні» їх показники. Фактично скасовується вітчизняний стандарт ДСТУ 4497:2005 «Мед натуральний. Технічні умови», що дозволить імпортувати в Україну «фільтрований мед», походження якого неможливо визначити, або так званий мед, призначений для випікання», — повідомила Кононенко.

За її словами, прийняттям документа Україна «відкриває ворота для ввезення на свою територію меду сумнівної якості», при цьому не виставляючи жодних запобіжників захисту свого ринку — правильного маркування, контролю показників безпеки тощо.

«Конкретно, мова йде про загрозу навали імпорту меду з Китаю. Піднебесна в минулому році продала в інші країни 128 тис. т меду, проти українських 57 тис. т», — уточнила експерт.

Вона зазначила, що директива дозволить Україні перейти на мед з вологістю 25% (український мед має вологість 18,5-21% згідно з ДСТУ 4497:2005), а це фактично сироп.

«З китайським медом вже мають проблеми США, Канада. В ЄС від необдуманої політики постраждало бджільництво Болгарії, Іспанії, Угорщини, Румунії», — сказала Кононенко.

Внаслідок цього, на думку експерта, може складеться ситуація, коли трейдери, які прагнуть до збільшення експорту, почнуть продажі змішаного українського і імпортного меду, при цьому «якість продукту впаде катастрофічно»

«Європейські та американські лабораторії працюють на високому рівні. Аналіз одразу покаже справжню «ціну» українсько-китайського сурогату. Це вдарить по авторитету наших виробників», — пояснила Кононенко.

За її словами, виходом з такої ситуації може бути проведення процедури імплементації директиви ЄС в комплексі з оновленням українського законодавства. Перш за все, потрібно внести зміни і доповнення до застарілого Закону «Про бджільництво» прописуванням показників безпеки українського меду, а також меду, який імпортується, вимог до маркування. Після цього мають бути проведені процедури взаємного визнання еквівалентності санітарних та фітосанітарних заходів між країнами-учасниками Угоди про асоціацію.

Кононенко підсумувала, що прийняття директиви може спричинити занепад господарств і галузі в цілому, що стане трагедією не тільки для 400 тисяч українських бджолярів, але і для мільйонів людей з числа їхніх сімей.

«Щоб запобігти цій трагедії, у держави є всі важелі. Є компетентні фахівці, здатні відстояти економічні інтереси країни з урахуванням міжнародних зобов'язань. Потрібні тільки бажання і відповідальність перед народом», — сказала експерт.