Чому аграрну освіту українцям краще отримувати на батьківщині?

03 жовтня 2018, 09:22 1956

Успіхи українського агробізнесу створюють передумови для створення нових робочих місць, впровадження новацій і технологічного вдосконалення виробничих потужностей. Ці потреби актуалізують необхідність залучення до роботи випускників аграрних і технічних ВНЗ.

Таку думку висловила директор департаменту управління персоналом та комунікацій агроіндустріального холдингу МХП Ксенія Прожогіна.

«Сьогодні багато молодих людей не проти зв'язати свою долю з аграрним сектором. На відміну від промисловості або сфери обслуговування, молодь бачить реальні перспективи професійного та особистісного зростання в агробізнесі. Тим більше, що на даний момент певна кадрова проблема породжує великий запит на молодих, кваліфікованих фахівців», — сказала вона.

Як зазначає Прожогіна, статистика говорить про те, що в аграрних ВНЗ України навчаються приблизно 250 тис. осіб. І перед кожним таким студентом стоїть закономірне і вельми логічне запитання: чи правильно він вчинив, обравши шлях вітчизняної освіти?

«На думку багатьох експертів, рівень підготовки в українських аграрних ВНЗ не відповідає сучасним тенденціям і запитам аграрного бізнесу. Українські виші повинні давати системні знання, засновані на передових інноваціях, які враховують вимоги сільськогосподарського виробництва та світової аграрної науки. Важливо, щоб випускники отримували знання про те, як раціонально з мінімізацією ризиків використовувати ресурси, провести моніторинг якості продукції, підвищити урожай, а не тільки як лікувати рослини, коли сіяти і збирати врожай», — пояснила вона.

Серед головних проблем українських аграрних ВНЗ, за словами експерта, потрібно виділити і такі як недостатній професійний рівень педагогів, зменшення фінансування і держзамовлення на аграрні спеціальності, труднощі збереження за навчальними закладами земельних ділянок, на яких студенти повинні проходити практику. Комплекс цих проблем знижує рівень кваліфікації випускників, чим створює проблеми як для молодих фахівців, так і для аграрних компаній.

«У той же час, всі ми прекрасно розуміємо, що отримати аграрну освіту за кордоном можуть собі дозволити одиниці. Вартість навчання в Польщі, Чехії чи Угорщині в рази перевищує вартість навчання в українських вишах. А якщо говорити про навчання в США, Канаді, Франції або Великобританії, вартість навчання в університетах буде просто непосильною для більшості молодих українців», — підкреслила Прожогіна.

На її думку, відповідь на запитання «Який же шлях обрати молодій людині, що бажає отримати аграрну освіту?» вимагає комплексного підходу і взаємодії всіх стейкхолдерів.

«В першу чергу, в цьому повинні бути зацікавлені держава, аграрні навчальні заклади та агробізнес. Саме вони повинні постійно взаємодіяти і створювати сучасні умови навчання для молоді», — вважає Прожогіна.

Державі необхідно переглянути свою політику і збільшити державне замовлення, а також фінансування аграрних ВНЗ. Аграрні навчальні заклади повинні весь час навчатися самі, щоб мати можливість давати якісні знання іншим. Аграрним компаніям також необхідно системно і ефективно працювати зі студентами і молодими спеціалістами: вести з ними діалог, ділячись досвідом та експертизою, реалізовувати корисні освітні проекти, впроваджувати практики та стажування, бути відкритими для молоді без досвіду роботи, вважає вона.

«Крім того, правильною в даному контексті бачиться думка президента асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Алекса Ліссітси про створення Єдиної бази практичного навчання студентів. У цій базі бізнес мав би можливість давати пропозиції аграрним освітнім установам і студентам. Таким чином, студенти та викладачі мали б чітке уявлення про сучасні вимоги агрокомпаній до своїх майбутніх працівників», — пояснила експерт.

Також, на думку Прожогіної, аграрні компанії могли б об'єднати свої зусилля і створити умови для кращих студентів аграрних вишів пройти практику за кордоном. Даний формат сприяв би розширенню кругозору молодих фахівців, а також удосконаленню ними практичних навичок згідно передових технологій зарубіжних країн.

«Повертаючись до питання про те, де краще отримувати аграрну освіту, потрібно чесно відповісти собі, з якою країною ви пов'язуєте своє майбутнє. З огляду на сучасні тенденції агроринку України, відносну дешевизну аграрної освіти у нас на батьківщині, а також наявність розуміння у всіх зацікавлених сторін щодо необхідності поліпшення якості аграрної освіти в Україні, в найближчі роки більшість абітурієнтів матиме бажання здобувати освіту на батьківщині. Чому? Тому що сьогодні аграрна сфера України відкриває нові можливості, які емігрант може ніколи не отримати в будь-якій іншій країні», — вважає вона.

AgroPortal.ua за матеріалами НВ