Найкращі землі України не використовуються на повну через брак води

28 вересня 2018, 08:23 2729

Найкращі землі для ефективного землеробства розташовані на півдні України, де високий чи достатній вміст гумусу. Але тут багато років аграрії недоотримують урожай через недостатню кількість вологи у вегетаційний період.

Таку думку висловив генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль.

Він зазначив, що цього року у деяких районах посуха тривала з квітня до кінця липня.

«Серед 60,4 млн га, на яких розташована Україна, 11,5 млн га, за експертними оцінками, перебувають у критичному стані та деградують. 18,5 млн га потребують постійного зрошення, а ще 4,5 млн га — тимчасового, залежно від погодних умов. Тобто майже 23–25 млн га українських земель (а це близько 40% території країни!) треба зрошувати, аби використовувати їхній потенціал», — сказав Коваль, зазначивши, що це стосується не лише півдня та сходу, а й деяких регіонів Центральної України, де ще 10 років тому проблем не було.

За його словами, зараз треба усвідомити, що разом із трьома основними ресурсами для агробізнесу, якими є земля, праця та капітал, в Україні важливим стає четвертий — зрошувальна вода. Глобальне потепління зробило її нестачу критичною й для нашої країни.

Коваль підкреслив, що в Україні досить багато зрошувальних систем, але вони в жахливому стані. На відновлення потрібні колосальні інвестиції — десятки мільярдів доларів (відновлення старих систем — $1,5 тис. на га, створення нових — майже $3 тис.).

«Для держави це непідйомні кошти, але в принципі аграрії готові інвестувати в зрошення, — вони розуміють, що без води вже за кілька років не матимуть ні врожаїв, ні прибутків», — пояснив експерт.

Але існує також проблема, пов'язана з тим, хто має керувати магістральними трубами, які підводять воду до насосних станцій і фермерських полів.

«У нас уся земля розпайована між власниками, і під одним «фрегатом» їх може бути від 10 до 15. На практиці це означає, що один одну культуру сіє, другий — іншу, тобто строки поливу різні, а система одна. Якщо всіма магістральними трубами керуватиме або держава, або один приватний інвестор, ми можемо породити монополіста на зрошувальній воді. Такого, яким у залізничних перевезеннях зараз є «Укрзалізниця», — пояснив Коваль.

Наявність монополіста може призвести до маніпуляцій зрошувальною водою, вважає він. На два-три роки перекрили комусь кран, фермер збанкрутував, і його землю можна буде купувати за безцінь. Адже якщо на ній нічого не росте, вона не має цінності.

«Друга проблема — чиїм коштом розбудовувати мережу міжгосподарських труб. Фермери готові в них інвестувати, але якщо будуть впевнені, що ця земля — їхня назавжди. Але тут усе впирається в мораторій на продаж сільгоспземель. Поки його не скасують, про жодну можливість викупити землю не йдеться, відповідно, не йдеться й про створення інфраструктури на ній, включаючи іригаційні системи», — додав гендиректор УАК.

Профільні асоціації, Кабмін та Верховна Рада мають розробити концепцію/стратегію реформи систем зрошення й використання зрошувальної води у сільському господарстві.

«Закладене там бачення повинно дати можливість не лише розробити програми для міністерств та управлінські рішення, а й виходити з чіткого розуміння, як ця складна система буде фінансуватися та керуватися. Віддача буде шаленою. Треба лише дати зрозумілі правила гри та відкрити нарешті ринок землі», — вважає Коваль.

На його думку, якщо відкладати питання зрошення, проблеми з недоотриманими врожаями в найближчі роки лише посиляться. Якщо держава діятиме, але несистемно чи застарілими способами, отримає ще й нові проблеми, як-от засолення.


AgroPortal.ua за матеріалами ZN.ua