Як поєднати правильну сівозміну і високі прибутки?

05 березня 2018, 10:32 5144

З агрономом із майже 25-річним стажем Юрієм Куликом AgroPortal.ua познайомився під час науково-практичної конференції, де науковці і аграрії били на сполох: соняшник наступає, поля вихолощуються через монокультуру.

«У наших сусідів справді плачевна ситуація із соняшником, просто катастрофа, — підтверджує Юрій Володимирович, нагадуючи, що ще років 5 тому на Західній Україні соняшнику майже не було у сівозміні. — Логіка тих, хто намагається за кілька років відбити вартість, скажімо, дорогої техніки, матеріально-технічних засобів та оплатити оренду землі, а залишає на полях тільки соняшник та ріпак, мені, агроному, не зрозуміла, бо веде в нікуди. У нас земля в оренді на 10-15 років, ми за неї відповідальні у перспективі, тому розбалансувати сівозміну ніколи собі не дозволяємо».

Нині Юрій Кулик працює головним агрономом у господарстві «Агросетон», яке обробляє майже 5 тис. га землі в Буському та Бродівському районах Львівщини. Визнає, що проблеми можна долати тільки високотехнологічними  сучасними рішеннями, поєднуючи агрономічну та економічну складову.

Які це методи? Просимо практичних порад: як узгодити правильну сівозміну і не прогоріти із прибутками.

Головний агроном перераховує ноу-хау свого господарства:

Рентабельність рахуємо не за окремими культурами, а за парами культур

Найперше, це «соняшник — озима пшениця». Тобто, озима пшениця, яка є цього року, і соняшник наступного року, суму збиваємо за 2 роки. Зернова група має доволі слабкий рівень рентабельності, але без такого попередника втратимо досягнення  на соняшнику, яке хочемо не тільки закріпити, але й розвивати. Той же підхід до пари «ярий ячмінь — озимий ріпак».

Ми — господарство з іноземними інвестиціями. Таку стратегію треба було доводити власнику, і нам вдалося обґрунтувати. Економіка з агрономією буквально сплетені, мені як технологу довести взаємозалежність реально.

У сівозміні господарства переважають традиційні для західного регіону озимий ріпак і озима пшениця, з ярих мають пшеницю та ячмінь, а ще гречку і соняшник. Планують підійти до гороху і кукурудзи, бо впевнено збільшують площі, шукають, чим доповнити сівозміну, не накладаючи культури зі спільними бур«янами, хворобами та шкідниками.

Цифри урожайності розглядають тільки з точки зору збільшення завдяки застосуванню сучасних технологій. Вибір культур і полів під них відбувається суворо після ретельного аналізу ґрунту, щоби бачити потребу у застосуванні мінеральних добрив на запланований врожай. Особливу увагу приділяю потенціалу з кожного поля. Якщо лабораторія показала, що обрана культура не дасть запланованого рівня, її однозначно замінюють. 

Перейшли на безвідходне виробництво. З урожайності витягуємо не тільки основну культуру, але й побічні продукти, відходи

З пшениці навчилися витискати максимальні заробітки. Вона відпрацьовує не тільки як попередник. Солому цінують як органіку для мінералізації ґрунту. Зерно охоче беруть пайовики для відгодівлі худоби.

Є розуміння ланцюжка: зернові підштовхують найприбутковіші культури, тому їх теж треба максимально підсилити. Найкраще це зробити за допомогою бобових. Але їх роль, як виявилося, цим не обмежується.

Якщо у когось і з'явилися останнім часом сумніви щодо бобових чи гречки, то тільки не у «Агросетона». Їх почали активно запитувати і купувати пайовики, котрі тримають ВРХ та свиней. Раніше такого не спостерігалося. Тепер до 10% сої господарство реалізує, що називається, у себе вдома. Є одноосібники, котрі купують по 2-4 тонни зерна різних культур, а дехто бере в рахунок паю.

Навіть зернові відходи від первинної очистки  ідуть теж «на ура», люди цінують корисні складові. Є попит навіть на відходи, які досі здавалися геть ні до чого не придатними. Господарі, які розводять рибу у навколишніх ставках, залюбки беруть на корми очистки з озимої пшениці та озимого ріпаку.

Завдяки доробці забезпечуватимуть регіон високоякісним насінням

Місцеві щораз частіше почали запитувати у господарстві, чи не посприяють із придбанням надійного якісного насіння. «Агросетон» на такий попит зреагував і веде переговори з інвесторами, щоби почати зводити потужний елеватор і в майбутньому свій насіннєвий міні-завод

Агрономічна служба особливо наполягає на гарному обладнанні для доведення до кондиційності  насіння. Через рік-другий головний агроном обіцяє отримати ліцензію на вирощування та реалізацію повноцінного насіннєвого матеріалу, досконало очищеного, протруєного кращими препаратами та мікроелементами: «Багатьом не по кишені насіння, яке пропонують  міжнародні компанії. У нас воно буде доступнішим. Фасуватимемо у мішки. Селяни стали масово сіяти озиму пшеницю на свої полях для власних потреб. Забезпечимо регіон навколо якісним насінням. Погодьтесь,  пайовикам приємно буде, коли просто на їх подвір«я наш автомобіль доставлятиме насіння. Особливо на таку послугу очікують літні люди».

«У кожного аграрія своє бачення на розвиток та перспективу свого господарства, але коли складається оптимальна сівозміна і на неї накладається економічна складова — у виграші залишаються усі»,  — говорить Юрій Кулик.


Ірина Садова, AgroPortal.ua