Таку думку висловила експерт зернового ринку, заступниця директора ProAgro Group Марія Колесник.
«Наявність рекордного врожаю дозволила тільки за майже 11 місяців 2019/20 МР експортувати понад 53 млн т зерна, що суттєво перевищило відповідний показник минулого року (+8 млн т) і дає підстави розраховувати за підсумками сезону на рівень експорту у 55–56 млн т», — вважає вона.
Водночас, як підкреслила експерт, ціни на продукцію на світовому ринку лихоманило, і не завжди їх поведінка ґрунтувалася на ринкових чинниках чи бодай здоровому глузді.
«Викривлення традиційних торгових відносин, а, отже, і цінових трендів стало наслідком швидкого поширення світом пандемії COVID-19. Якщо в лютому на ринках спостерігалася паніка, і, перебуваючи під тиском шквалу негативних прогнозів і невизначеності, вони стрімко падали, то надалі чинник страху та споживчої лихоманки розгорнув їх у діаметрально протилежний бік.
Фактично першу половину весни пшеничні ринки перебували під штурмом країн-імпортерів, які нарощували закупівельну активність, намагаючись задовольнити внутрішній попит і підвищити рівень власних державних запасів», — зазначила Колесник.
Вона нагадала, що збільшення торгової активності сприяло ціновому зростанню, що, своєю чергою, призвело до введення низкою країн експортних обмежень. Хоча здебільшого такі рішення не були економічно обґрунтованими, а продиктовані тільки політичною доцільністю, адже наявних запасів продовольства в цих країнах вистачало.
На думку експерта, підписання доповнення до Меморандуму між зернотрейдерами та урядом України, де були зазначені дозволені для експорту протягом поточного сезону обсяги пшениці у 20,2 млн т, швидше є фіксацією наявного статус-кво на ринку, ніж намаганням увести певні обмеження.
«На додачу до підвищеного попиту цінові тренди на пшеничному ринку наразі підтримуються негативними прогнозами майбутнього врожаю. Так, унаслідок посухи, що й досі триває, вже скоротив свої прогнози виробництва пшениці у 2020/21 МР Європейський союз, а також Україна та Росія. Певні негативні сигнали надходять і зі Сполучених Штатів, де поточні рейтинги озимої пшениці виявилися гіршими за тогорічні.
З урахуванням того, що до середини травня Росія вже вичерпала свою квоту по експортних поставках пшениці, підстави для зниження вартості українського зерна в найближчі два місяці відсутні», — вважає Колесник.
Вона прогнозує, що на відміну від пшениці, на кукурудзяному ринку навіть у середньостроковій перспективі поки що немає передумов для цінового зростання. Так, через уведення карантину в Сполучених Штатах різко скоротилося споживання бензину, а отже й етанолу. До того ж посівні площі під кукурудзою в США цього року очікуються більшими за тогорічні.
«Травневі дощі та потреба пересіву деяких озимих також призвели до розширення посівів кукурудзи нашими аграріями. Як результат, у наступному сезоні в Україні поки очікується рекордний обсяг виробництва цієї культури», — прогнозує експерт.
Єдиним чинником, що може розгорнути низхідний ціновий тренд на кукурудзяному ринку, може стати погода, вважає вона.
«Однак погодний чинник є доволі мінливим і чутливим до будь-яких змін. Тому навіть незначне покращення ситуації за умов рекордного рівня світових перехідних запасів може обвалити ринок. Як на мене, розраховуючи на бичачий тренд, завжди варто захеджувати свої ризики й укласти форвард на частину врожаю», — підсумувала Марія Колесник.
AgroPortal.ua за матеріалами AgroTimes