Задіяти потенціал української діаспори

Якщо брати до уваги аграрний сектор, то українці в ньому представлені в усіх провідних країнах, що постачають продовольство на світовий ринок: США, Канаді, Австралії, Бразилії, Аргентині… Водночас важко віднайти країну-імпортера продовольства, де б не було українців останньої хвилі еміграції. Настав час задіяти цей потенціал з користю як для нашої держави, так і для країн української діаспори. У цьому може прислужитися досвід інших діаспор: китайської, єврейської, ірландської. Вони довели, що сильна економічно діаспора є впливовим чинником у налагодженні стосунків з країною, з якої вона походить.

Україна має низку структур для співпраці з українською діаспорою, проте виключно гуманітарного напряму — в університетах Львова, Ніжина, Острога діють відповідні центри. Проте потерпають вони від безгрошів’я. Мабуть, настав час доповнити їхню діяльність економічною складовою, а координувати таку діяльність могли б, поряд з МОН, Мінекономрозвитку і МЗС. У Львові та Ніжині для цього є особливо сприятливі умови, адже там розташовані класичні й аграрні університети. Щоб між ними встановилася співпраця для налагодження взаємодії  з українською діаспорою, потрібна також участь Мінагропроду.

Зазначені міністерства мають розробити програму обміну студентами і молодими спеціалістами: з навчання і стажування в зарубіжних господарствах і компаніях, де працюють закордонні українці, і навпаки — передавання досвіду українським аграріям тут, на місці. Особливо це потрібно фермерам — для об’єднання їх у кооперативи та асоціації, встановлення зв’язків із державними структурами аграрного сектору на всіх рівнях, які самі по собі також мають перейняти зарубіжну організацію.

Взірцем може бути організація аграрного сектору в Канаді, де найчисельніша та найактивніша  українська діаспора. Враховуючи наявність режиму вільної торгівлі з Євросоюзом і у Канади, і в України, об’єднавши зусилля, можна буде конкурувати на цьому ринку. При цьому вбачається такий «розподіл праці»: канадські селекція і технології плюс українські природні та людські ресурси. У перспективі можлива взаємоміграція спеціалістів і менеджерів, адже мовна і ментальна спорідненість людей та природно-відповідна система господарювання обох країн цьому сприяють.

Микола Шкурко, генеральний директор ТОВ «Просвітньо-виробничо-комерційна фірма «Сяйво», голова робочої групи з заснування асоціації льонарів