У чому відмінність українських і канадських пасічників

04 жовтня 2019, 06:05 13509
Андрій Бажин

В поточному році Україна була вперше представлена на Apimondia 2019 в Канаді єдиним Національним стендом, який став не тільки місцем роботи українських експортерів і пасічників, а ще й місцем зустрічі та знайомства канадських і американських пасічників, вихідців з України.

Взагалі цьогоріч основними відвідувачами виставки Apimondia 2019 були канадські та американські пасічники. І варто зазначити, що серед них велика частина мала українське походження.

Найцікавішими фактами, які ми почули під час спілкування з місцевими фермерами, це розміри їхніх пасік: найменша — 300 бджолосімей, а найбільша — 10 тисяч.

Взагалі пасічниками себе називають в Канаді лише ті, для кого пасіка є основним джерелом родинного доходу.

Дуже велику увагу канадські фермери приділяють стандартизації та механізації процесів. Всі роботи в рамках однієї пасіки дуже стандартизовані — один тип вулика, один тип рамки, чіткий регламент обробки та лікування бджіл. Треба визнати значну відмінність від українських пасічників — максимальна механізація: власні траки для перевезення, навантажувачі, лінії для відкачки меду тощо. Всі ці речі, малодоступні в українських реаліях, цілком доступні канадцеві чи американцю. Але і кочують вони набагато більше, ніж ми, по декілька сотень кілометрів, і в одному точку не більше 50 бджолосімей.

Цікавим виявився і досвід навантаження на одну людину при обслуговуванні пасіки. Підхід канадців та американців, на жаль, неможливо порівняти з українським. Як сказав американський пасічник, власник пасіки в 10 тис. бджолосімей, «коли в мене було 250 сімей, я ще працював на двох роботах». Пасіку в півтори тисячі бджолосімей обслуговує один власник і три найманих працівника.

Дуже важлива відмінність від українських реалій — податки, які там платяться на загальних засадах у повному обсязі. Про уникнення від податків, як це робиться у нас, коли продаж розписується на всіх членів родини, мова не йде.

І друга важлива відмінність — відповідальність за якість. Коли пасічник продає свій мед, навіть гуртом, для його партії ніхто не робить вхідний контроль. Відповідальність за якість меду лежить на його виробникові, тобто на пасічнику. Якщо навіть через рік у фасованому меді, розфасованому з партії пасічника, знайдуть антибіотик (інші недоліки), пасічник заплатить величезний штраф і буде змушений викупити всі залишки фасованої партії.

Інформація про державну підтримку пасічників у цих країнах дуже перебільшена. Так, є страхування і компенсації за розорення пасік ведмедями, є можливість взяти дешевий кредит. І все.

До речі, ситуація з цінами на канадському ринку теж не радісна, ціна теж помітно просіла за останні два роки. Але на сьогодні тут 1 кг меду коштує 4-5 канадських доларів, що значно краще за цінову ситуацію в Україні. 

Андрій Бажин, віце-президент Спілки пасічників України з міжнародних питань

Думка автора може не збігатися з думкою редакції. Відповідальність за цитати, факти і цифри, наведені в тексті, несе автор.