Країни Арабського світу: чим цікавий Оман

З 1970 року Оманом керував султан Кабус бін Саїд Аль-Саїд (Majesty Sultan Qaboos Bin Said), який перетворив Оман з феодальної держави на країну із сучасною інфраструктурою та постійними економічними та соціальними інвестиціями. Також він сприяв розвитку фермерства та рибництва в країні.

Оман — країна з середнім рівнем доходу, яка має економіку, засновану насамперед на вуглеводневих ресурсах. Сира нафта та природний газ в 2017 році становили близько 73% доходів. Країна у 2018 році збільшила номінальний ВВП на 8,7%, проте МВФ підрахував, що реальний ВВП зменшився на 0,3%. Фінансова система залишається стабільною.

Зниження світових цін на нафту з 2014 по 2018 рр. послабило фіскальну ситуацію в Омані, баланс поточних рахунків та іноземні резерви. Оман також стикається з постійним тиском на державний бюджет через відносно дорогі субсидії, видатки та ініціативи щодо створення робочих місць. Для покриття дефіциту бюджету уряд значною мірою покладався на позики, зокрема облігації, випущені на міжнародних ринках. Оман випустив облігації на суму $5 млрд у 2017 році та $6,5 млрд — на початку 2018 року. Однак ринкове сприйняття ризику, пов’язаного з оманськими облігаціями, зросло за останні три роки, що, ймовірно, збільшить вартість запозичень. 

Щоб зменшити розмір дефіциту, на початку 2019 року Міністерство фінансів здійснило підвищення ставки податку на прибуток підприємств з 12% до 15% та усунуло кілька пільг з оподаткування. Також було оголошено про намір запровадити податок на додану вартість (ПДВ) та нові акцизні податки спільно з Радою з питань співробітництва в Перській затоці (GCC). Уряд також планує залучити кошти для зменшення дефіциту шляхом вилучення акцій у 11 державних установ шляхом первинних публічних пропозицій (IPO). 

Зниження ціни на нафту підкреслило необхідність прискорення економічної диверсифікації та посилення ролі приватного сектору. Уряд працює над диверсифікацією оманської економіки шляхом заохочення іноземних інвестицій, впроваджуючи надійну стратегію розвитку малого та середнього бізнесу (МСП), розробляючи антимонопольні регулювання, стимулюючи індустріалізацію, будуючи сучасну інфраструктуру та розширюючи приватизацію. Оман потребує іноземних інвестицій, особливо в промисловості, харчовій промисловості, логістиці, інформаційних технологіях, туризмі, охороні здоров'я, рибному господарстві та вищій освіті. 

Щоб диверсифікувати свою економіку, Оман реконструює свою портову інфраструктуру від Маскату до Дукм, Сохар і Салала, щоб адаптувати їх для туризму, але, що ще важливіше — збільшити промислове виробництво та експорт та скористатись стратегічним місцем країни, щоб створити центр для міжнародного судноплавства. 

Також Оман виділив $10 млрд на економічну вільну зону Duqm і шукає ще $10 млрд іноземних інвестицій до 2022 року. Китайська державна компанія Oman Wanfang вже вклала $370 млн у дороги, комунальні послуги та іншу інфраструктуру. Було досягнуто спільної угоди між Оманською нафтовою компанією, інвестиційною структурою уряду в нафтогазовому секторі та проєктами, пов'язаними з енергетикою.

За даними Національного центру статистики та інформації , прямі іноземні інвестиції (ПІІ) в Султанат на кінець 2018 року перевищили 9,34 млрд ОМР ($24 млрд). Розвідка нафти та газу залучала іноземних інвестицій на суму понад 5 млрд ОМР, тоді як фінансове посередництво забезпечило ПІІ 1,41 млрд ОМР. Сполучене Королівство очолює перелік інвесторів у Омані з прямими іноземними інвестиціями 4,55 млрд ОМР, за ним ОАЕ — 1 млрд ОМР та Кувейт — 416,5 млн ОМР з іноземними інвестиціями.

Експорт та імпорт

Оман — 58-ма найбільша експортна економіка у світі та 64-та найскладніша економіка за індексом економічної складності (ECI). У 2017 році Оман експортував $31,2 млрд та імпортував $29,8 млрд, в результаті чого позитивне сальдо торгівлі склало $1,34 млрд. У 2017 році ВВП Оману становив $72,6 млрд, а ВВП на душу населення — $41,7 тис.

За даними Бюро перепису населення США, у 2018 році загальний експорт США в Оман збільшився на 10% — до $1,99 млрд. Американський імпорт оманських товарів зменшився на 5% — до $1,06 млрд у 2017 році. І Оман, і США прагнуть до розширених торговельних відносин і працюють над тим, щоб скористатися ЗВТ для цього. Угода про вільну торгівлю між США та Оманом зняла більшість митних зборів.

Основний експорт Оману — сира нафта ($13,6 млрд), нафтовий газ ($3,29 млрд), рафінована нафта ($2,81 млрд), залізна руда ($1 млрд) та ациклічні спирти ($672 млн).

Основними експортними напрямками Оману є Китай ($12,1 млрд), Індія ($2,87 млрд), Об'єднані Арабські Емірати ($2,25 млрд), Південна Корея($2,13 млрд) і Японія ($1,71 млрд).

Основні джерела імпорту — Об'єднані Арабські Емірати ($10,1 млрд), Японія ($2,2 млрд), Великобританія ($2,03 млрд), Китай ($1,88 млрд) та Індія ($1,6 млрд).

Основний імпорт — автомобілі ($2,21 млрд), літаки, гвинтокрили ($1,47 млрд), рафіновані нафтові ($1,42 млрд), золото ($768 млн) та газові турбіни ($691 млн).

Оман межує з Об'єднаними Арабськими Еміратами, Саудівською Аравією та Єменом сухопутними кордонами, а з Іраном та Пакистаном — морем.

Сільське господарство

Сільське господарство вносить лише близько 3% до ВВП, але в цю галузь залучено 37% населення, переважно на прожитковий мінімум. Потенціал для розширення сільського господарства в Омані хороший. Використання земель визначається насамперед наявністю води — на берегах річок Батіни та Шумаїлії. Однак вирощування обмежується ділянками поблизу води, де вона відводиться системою водних каналів (фаллай). Загальна оброблювана площа оцінюється приблизно в 63 тис. га (із 155 600 га).

Фрукти вирощують на 45% загальної площі. Такі зернові, як ячмінь, пшениця та кукурудза становили 19,2%, або 11 092 га, а овочі становили 16,8%, або 9 732 га загальної площі, що обробляється. За п'ятирічний період загальне виробництво продукції сільського господарства зросло на 3% — до 699 тис. тонн.

Виробництво фруктів (включаючи фініки) склало 182 400 т порівняно з 154 500 т. Виробництво овочів склало 162 300 т, збільшення майже на 50%.

Основним сільськогосподарським продуктом є фінікова пальма. У 2018 році виробництво фініків приблизно склало 500 тис. т. На узбережжі Бауни гаї, що містять близько 10 млн фінікових пальм, утворюють смугу довжиною 240 км і шириною 40 км. Фрукти, вирощені в Дофарі, включають банани, манго та кокоси. Вирощують також цитрусові (особливо лайми), горіхи, дині, банани, кокоси, люцерну та тютюн. Помідори, капуста, баклажани, бамія та огірки — важливі озимі культури. Уздовж узбережжя Батіни вирощується широкий вибір продукції, включаючи фрукти, пшеницю, рис та дурру. Експорт сільського господарства в 2018 р. оцінювався в $615,6 млн, тоді як імпорт сільського господарства становив $1,3 млрд.

Для довідки: виставка «AUABI 2020 UKRAINIAN-ARAB EXPO» пройде в Києві 11-13 червня 2020 року. Ініціатором та основним організатором заходу є AUABI за підтримки Українського союзу промисловців та підприємців, Торгово-промислової палати України та асоціації «Український національний комітет Міжнародної Торгової Палати».

Юліанна Мусса, директор з інноваційних програм та развитку «Асоціації українських і арабських бізнесменів та інвесторів»