Про принципи і правила в зерновій торгівлі України зі світом

02 листопада 2020, 10:06 4034
Микола Шкурко

Відмінності в ментальних підходах ідеалістичного та прагматичного типів проявилися цього року в торгівлі українських аграріїв з транснаціональними трейдерами на тлі недобору врожаю основних культур і стрімкого зростання цін на них.

Дискусія «за» і «проти» прийняття «Меморандуму про взаєморозуміння між Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та учасниками зернового ринку в 2020/2021 роках» спонукає до з'ясування понять. Бо представники протилежних сегментів ринку під час засідань робочої групи в Мінекономіки щодо ситуації на ринку зерна виявили так само відмінні підходи до вирішення проблеми.

Так, представники об'єднань аграрних виробників обстоюють принцип справедливості в ціноутворенні, натомість представники структур транснаціональних трейдерів (експортерів) і переробників висловлюються категорично проти перегляду форвардних (наперед укладених) контрактів з аграріями.

Спробуємо розібратися в суті понятійних позицій сторін. Принципи стосунків відображаються документально в деклараціях, меморандумах, протоколах намірів. Правила тих самих взаємин оформлюються у вигляді законів, підзаконних актів, договорів (контрактів). Закономірно, що принципи передують правилам і одне не виключає інше. Це як дві сторони однієї медалі.

Таким чином, сторони зазначених переговорів перебувають на різних понятійних позиціях. Але оскільки йдеться про меморандум, який визначає принципову позицію в стосунках  між учасниками зернового ринку, то заперечення його прийняття з позицій наявних торговельних правил не є виправданим. Експортери і переробники мали б усвідомлювати це, однак без участі регулятора, тобто Мінекономіки, це неможливо донести. Ось чому ця сторона переговорів водночас виступає і проти «втручання» держави в її стосунки з українськими аграріями.

Нагадаємо, що найбільші ризики існують у сільському  господарстві. У світі посилюється дефіцит аграрної сировини. Україна вичерпала екстенсивний шлях  аграрного розвитку за рахунок   розширення  посівних площ. Подальшого розвитку можна досягти лише шляхом встановлення режиму найбільшого сприяння агровиробництву. Експортери і переробники мають надавати конкурентні умови  закупівель, а не обмежувальні, зафіксовані в односторонньо вигідних контрактах, зокрема форвардних, чи пролобійовані законодавчо у вигляді податкових та митних бар'єрів.

Для уникнення в подальшому конфліктних ситуацій між учасниками українського аграрного ринку потрібно керуватися такими принципами:   

1. Мінекономіки, як регулятор державної аграрної політики, виходить із пріоритетності інтересів вітчизняних агровиробників. 

2. При цьому є неприйнятним надання переваг одним учасникам ринку за рахунок інших. 

3.Учасники аграрного ринку погоджуються застосовувати недискри-мінаційні методи підтримки експорту та переробки аграрної продукції.

Микола Шкурко, генеральний директор ТОВ ПВКФ «Сяйво», голова Ради директорів Громадської спілки «Асоціація розвитку льонарства і коноплярства України»

Думка автора може не збігатися з думкою редакції. Відповідальність за цитати, факти і цифри, наведені в тексті, несе автор.