Як наукові досліди збільшують ефективність агрохолдингу

09 серпня 2019, 09:17 3518
Василь Мороз

Ефективне застосування технологій в аграрному виробництві має призводити до покращення фінансових результатів. Цього року, аби регулювати витрати в структурі аграрного підрозділу компанії «Епіцентр К» — «Епіцентр Агро», було створено окремий науковий підрозділ. Його мета — допомагати кластерам визначатися зі стратегією і тактикою рослинництва в наступних сезонах й водночас оптимізувати витратну частину агрохолдингу.

Навесні в Центральному кластері на Київщині вперше були закладені власні дослідницькі поля на 120 га. Наразі наші дослідження стосуються випробування й оцінки перспективних гібридів соняшнику та кукурудзи, а також дослідження дієвості різних систем живлення для цих сільгоспкультур — азотних, комплексних добрив та ЗЗР.

Нещодавно на Дні поля у Ставищах наші науковці продемонстрували перші результати роботи. Проект із дослідницькими ділянками отримав високу оцінку від керівників кластерів. Наразі далеко не всі агрохолдинги мають дослідницькі поля такого рівня, де все зроблено у чотирикратній повторності, згідно наукових методик. Проте, зазначу, що «досліди заради дослідів» нам не цікаві. Їхня мета — в практичній ефективності для виробника.

Нам важливо отримувати системні результати й робити об’єктивні висновки, тому в наступному році аналогічні досліди плануємо проводити на різних полях у всіх чотирьох кластерах, щоб мати чітку картину результатів на різних ґрунтах, з різними типами природно-кліматичних умов.

Точки зростання

На сьогодні технологія вирощування продукції рослинництва з урахуванням зональних особливостей, сортової специфіки відпрацьована в компанії на 85-90%. Отже маємо ще резерви у наших господарствах для подальшого зростання та шліфування виробничої технології. Аби уникнути зайвих помилок і, відповідно, додаткових витрат, збираємося використовувати цей потенціал, базуючись на системному науково-технологічному підході та власних практичних дослідах.

Вплив азоту

Аби визначити пік внесення азоту, фосфору, калію, мікроелементів, коли вони дають максимальну віддачу соняшнику та кукурудзі, комплексні добрива вносили у діючій речовині від нуля до 400 кг на 1 га. Зараз на полі присутня різниця між 100 кг/га та 200 кг/га, а ось особливого візуального контрасту між культурами, підживленими 300 та 400 кг на га, не помітно. Тому нам важливо вирахувати, при яких нормах внесення прибавка до врожайності виявиться найбільшою. Підсумки досліду з різною кількістю добрив підіб’ємо восени, отримавши врожай цих культур.

Економічна доцільність

Витрати на систему живлення в структурі собівартості вирощування займають досить суттєву частку. Тому після обмолоту будемо порівнювати окупність кожного внесеного кілограму добрив з приростом до отриманого врожаю, а також до контрольного, так званого «нульового» зразка. З економічної точки зору використання 200 кг/га добрив обґрунтовано тоді, коли даватиме прибавку до стандартної врожайності щонайменше у 1,5 т/га.

Обережність у інноваціях

Потрібно дуже обережно та педантично ставитися до будь-яких «гарно запакованих» інновацій, що пропонуються виробникам у великій кількості. Виявляється, що інформація, яку надають аграріям постачальники-селекціонери, є об’єктивною всього у межах 60-70%. Розрекламовані гібриди часто не проходять тестування у виробничих умовах: замість очікуваного прибутку аграрії отримують збитки. Це одна з причин, чому ми свідомо вирішили робити власні дослідницькі, а не звичайні демополя. Адже останні — це «вітрини», де асортимент вирощуваних культур контролюють партнери-постачальники.

Вплив на товарні посіви

Результати на дослідницьких полях дозволять віднайти свою власну формулу щодо використання гібридів і систем живлення у наступному сезоні вже при вирощуванні товарної продукції. Якщо на добрива впливатимуть в основному математичні розрахунки, при виборі насіння на весняну посівну обов’язково будемо враховувати погодні ризики. Плануємо змінити співвідношення в гібридній та сортовій структурі, щоб можна було проходити стреси та форс-мажорні умови з мінімальним ризиком.

Звичайно, створення дослідницьких полів потребує додаткових коштів, часу та фахівців. Проте такий підхід із застосуванням різних агрономічних технологій, на мою думку, є корисним для всього аграрного ринку — він дозволяє отримати незаангажовані реальні результати від «польових експериментів» з рослинами та зробити подальші висновки для розвитку виробництва.

Василь Мороз, керівник аграрного напрямку «Епіцентр К»

Думка автора може не збігатися з думкою редакції. Відповідальність за цитати, факти і цифри, наведені в тексті, несе автор.