Ефективна співпраця з Іраном: новий перспективний ринок для України

01 серпня 2016, 08:00 5344
Ольга Осипчук

Протягом кількох останніх років агропромисловий комплекс є основним експортним локомотивом України. Так, за результатами 2015 р. частка продукції АПК в загальному експорті України становила 38,2%, а за перший квартал 2016 р. — 42,6%. Основу цього показника складають зернові культури, на які припадає більше 40% експорту продукції АПК, а також жири та олії з показником 22% в 2015 р.

При цьому, майже 50% експорту станом на 2015 р. припало на країни Азії, де основними імпортерами української продукції АПК є Китай, Індія, Саудівська Аравія, Іран.

Відносини України та Ісламської Республіки Іран

Станом на сьогодні Іран є одним з найбільш активних партнерів, з якими Україна веде переговори. За результатами 2015 р. Іран вже увійшов в ТОП-10 країн за обсягами експорту української продукції АПК, а за 3 місяці 2016 р. зайняв уже 8-е місце. Враховуючи те, що Іран цікавить майже весь спектр аграрної продукції, він може зайняти лідируючі позиції в структурі українського експорту найближчим часом.

Важливо відзначити, що «теплота» українсько-іранських відносин зумовлена тим, що незважаючи на те, що в 2007 р. Україна була серед країн, які ввели санкції проти Ірану, експорт української продукції в Іран не припинявся, і на аграрний сектор припадає значна його частина.

Таким чином, основу торговельних відносин між Україною та Іраном складає агропромисловий сектор. Згідно з даними Міністерства аграрної політики та продовольства України, частка продукції агропромислового комплексу від усього українського експорту в Іран у 2013 р. склала 66%, в 2014 — 84%, а в 2015 р. вже більше 85%.

Основу становить експорт зернових культур, соєвих бобів, соняшникової олії. Що ж стосується безпосередньо пшениці, то поки що її імпорт в Іран не є актуальним, так як за даними міністерства сільського господарства Іран зможе самостійно забезпечити себе пшеницею на 2016/2017 р.

На противагу ситуації з пшеницею, зростає імпорт олійних в Іран. Так, у січні-червні 2016 р. він зріс до 1,13 млн т в порівнянні з 1,04 млн т за аналогічний період роком раніше. Також, очікується активізація імпорту олій, особливо пальмової та соєвої.

Зараз також актуалізуються поставки з України в Іран м'яса великої рогатої худоби, курятини і яєчного порошку. Що стосується безпосередньо м'яса, потрібно пам'ятати, що сертифікат Халяль є обов'язковим документом, що дає можливість експортувати продукти харчування в країни арабо-мусульманського світу. Зараз планується візит до Ірану тваринників з України для розширення двосторонньої співпраці.

Особливості ведення бізнесу з Іраном

При веденні бізнесу з Іраном потрібно враховувати наступні особливості:

1) Міжнародні платежі.

Хоча міжнародне співтовариство оголосило про початок зняття санкцій з Ірану ще на початку 2016 р. і саме тоді іранські банки знову почали підключатися до системи SWIFT, міжнародні платежі ускладнені. Поки актуальними залишаються способи оплати, які існували ще в часи санкцій.

2) Активізація інтересу до Ірану з боку європейських партнерів.

3) Ментальні особливості іранців.

4) Логістичні маршрути.

Зараз основним і найбільш оптимальним способом доставки товарів до Ірану є морське перевезення в порт Bandar Abbas (Перська затока). Така доставка здійснюється через Чорне море, Босфор, Суецький канал, Червоне море, Перську затоку.

Що стосується інших методів, то зараз Іран все частіше наполягає на доставці в порти, які знаходяться на Каспійському морі, наприклад, Bandar-e Anzali. Це зумовлено близькістю до столиці – Тегерану, а також тим, що північ є більш багатим регіоном країни. На жаль, така логістика сьогодні куди дорожче, ніж звична, так як вона поки ще не налагоджена до кінця.

Потрібно також відзначити, що зараз ведуться переговори з Азербайджаном щодо продовження залізничного маршруту великого Шовкового шляху до Ірану, але поки що робочого залізничного сполучення між Азербайджаном та Іраном немає. Всі ці нюанси потрібно враховувати у випадку співпраці з іранськими партнерами, адже від способу доставки та оплати залежить дуже багато.

Також Іран є дуже цікавим з точки зору повноцінного виходу на цей ринок, відкриття там компанії та налагодження реального бізнесу. Цьому сприяють вільні економічні зони (ВЕЗ, або спеціальні економічні зони — СЕЗ), при реєстрації бізнесу у яких виникає можливість ухилення від сплати податків протягом перших 15 або 30 років. Так, кожна ВЕЗ має свої особливості і розрахована на розвиток певної сфери. Наприклад, ВЕЗ «Кіш» спеціалізується на туризмі, інноваційних технологіях і банківських операціях. СЕЗ «Кешм» — на проектах з розвитку об'єктів нафтової промисловості та інфраструктури бункерування суден. СЕЗ «Бендер — Ензелі», «Чабахар», «Арас», «Арванд» і «Маку» спрямовані, насамперед, на розвиток транзиту вантажів і торгівлі. Зокрема, СЕЗ «Бендер — Ензелі» — працюють з країнами прикаспійського регіону, СЕЗ «Арас», «Маку» — з країнами Закавказзя, СЕЗ «Арванд» — з Іраком, СЕЗ «Чабахар» повинна стати однією із ключових ланок «Північ-Південь», а також основним логістичним центром для торгівлі з Пакистаном, транзиту китайських та індійських товарів в Афганістан та країни Середньої Азії.

Таким чином, Іран, як і будь-яка країна, має декілька певних особливостей. Однак, враховуючи необхідність диверсифікування постачання і розвитку співробітництва з новими країнами і регіонами, Іран може незабаром зайняти одну з лідируючих позицій у ТОП-країн за обсягами експорту української продукції, особливо аграрної.

Осипчук Ольга, старший юрист АО IMG Partners

Думка автора може не збігатися з думкою редакції. Відповідальність за цитати, факти і цифри, наведені в тексті, несе автор.