Бажання пропагувати інфляцію суттєво знизилось

26 квітня 2021, 10:17 1316

Споживчі ціни будуть серйозним економічним подразником протягом найближчих місяців, це вже очевидно.

Таку думку висловив радник зі стратегічного розвитку президента УКАБ Володимир Лапа.

Він зазначив, що дві новини останніх днів дають достатньо чітке розуміння поточного стану і перспектив. Індекс продовольчих цін ФАО зростає десятий місяць поспіль — у березні він зріс на 2,1% у порівнянні з лютим і досягнув найвищого значення з червня 2014 року.

Крім того, аналітики J.P. Morgan очікують на ріст інфляції в Україні до близько 9% до 3 кварталу 2021 року та збільшення облікової ставки НБУ до 7% на найближчому засіданні. На їхню думку, далі в цьому році облікова ставка досягне 7,5%, а в наступному — 9,5%.

«Я би додав в цей ряд і інформацію про рекордне прискорення інфляції в США — до 2,6% у березні 2021 року в порівнянні з березнем попереднього року. І хоча абсолютна цифра здатна викликати хіба що заздрість українського споживача, все пізнається в порівнянні — в США річна інфляція була вище в далекому 2011 році», — уточнив експерт.

За його словами, хоча природа інфляції там і в Україні різна, регулятори поки що поводяться обережно. За океаном це вважають платою за можливість відновлення економіки на фоні рекордних урядових програм підтримки. В Україні ж історично боротьба з інфляцією призводила не до її зниження, а до погіршення бізнес-клімату.

Разом із тим Володимир Лапа пояснив, які чинники призвели до поточного стану речей в Україні. Це важливо знати для більш чіткого розуміння перспектив інфляційної динаміки.

1. Бажання. Прискорення інфляції подавалось деякими стейкхолдерами рік-півтора тому як один із факторів прискорення динаміки економічного зростання.

2. Курс. За умови глибокої інкорпорованості української економіки в світову торгівлю ревальвація гривні півтора роки тому була одним із чинників зниження інфляції, а девальвація-2020 безумовно стала чинником її прискорення.

«На 1 січня 2020 року курс гривні до долара був 23,69, а через рік — вже 28,27. Як не крути, 19,3% девальвації не могло не позначитись на цінах. Зрозуміло, що не вся девальвація перекладається в індекс споживчих цін, і по більшості видів продукції не одразу, але тим не менше», — уточнює експерт.

3. Погода. При очікуваному врожаї зерна 75 млн т Україна змогла отримати лише близько 65 млн т минулого року.

«Знизились, у порівнянні із очікуваннями, і врожаї цукрових буряків та олійних культур. Але це не спричинило б такого підвищення цін, якби не глобальна цінова динаміка — світовий ринок чутливо реагував на зниження прогнозів виробництва, хоча врожай основних культур у світі минулого року не нижче позаминулорічних», — додав Володимир Лапа.

4. Умови торгівлі в світі. Деякі експортери (в першу чергу Росія) пішли шляхом експортних обмежень, що додатково стимулювало зростання цін. А деякі покупці (в першу чергу — Китай) збільшували закупівлі через економічне відновлення, очікуване зростання попиту в тваринництві і, очевидно, невпевненість у стабільних поставках, зокрема через глобальні торговельні конфлікти.

5. Нічим не забезпечені гроші. На відміну від України, емісійні центри світових валют мають можливість витрачати на стимулювання економічного відновлення суми, еквівалентні десяткам відсотків валового продукту. В першу чергу ці кошти ідуть на фондові ринки — парад абсолютних максимумів, можливо, ще не закінчився. Але частково і на товарні — та сама нафта, після нашумілої історії з негативними котируваннями в США протягом декількох годин біржових торгів, достатньо швидко повернулась до докризових котирувань. Аналогічно, суттєво подорожчали добрива. Це впливає на ціни на продовольство як через біржовий арбітраж, так і через структуру собівартості.

Володимир Лапа прогнозує поступову стабілізацію ситуації.

«Бажання пропагувати інфляцію зараз, очевидно, суттєво знизилось. Курс стабілізувався. Погода — who knows, але два поспіль несприятливих роки було б занадто. Умови торгівлі — нервовість, скоріш за все, зберігатиметься. Темпи друку грошей, ймовірно, знижуватимуться (показовий приклад США, де наступний — інфраструктурний — проєкт відновлення економіки планується за рахунок податків, а не емісії).

Отже, грубо кажучи, 3,5 із 5 на користь того, що динаміка цін поступово вгамовуватиметься. Якщо, звичайно, уряд не спровокує її непродуманими діями на зразок російських», — підсумував експерт.


AgroPortal.ua за матеріалами LIGA.net