Ризики і можливості для бізнесу в новому році

02 січня 2019, 09:50 2406

Незважаючи на наближення виборів, дивитися в 2019 рік слід зі стриманим оптимізмом. Поточна макроекономічна стабільність в Україні досить хитка, тож Президенту, уряду і Верховній Раді не можна розслаблятися ні на хвилину.

Таку думку висловив CEO інвестиційної компанії Dragon Capital Томаш Фіала.

Він зазначив, що для такого твердження є як зовнішні, так і внутрішні передумови.

«Ключовим зовнішнім фактором є істотне падіння фондових ринків і девальвація валют країн, що розвиваються, з лютого 2018 року, які не обійшли стороною і українські державні й корпоративні облігації. Міжнародні інвестори виводили гроші в першу чергу з країн з високим дефіцитом держбюджету і поточного рахунку платіжного балансу, з великим борговим навантаженням, а також тих, що відстають за темпами проведення структурних реформ і з повільним економічним зростанням. Таким чином, в нинішніх умовах запозичувати на зовнішньому і внутрішньому ринках для України стало дорожче», — зазначив він.

Що стосується внутрішніх причин, то, на думку експерта, додатковим негативним стимулом для іноземних інвесторів продавати українські цінні папери і скорочувати прямі інвестиції в нашу країну (мінус 30% за січень-вересень 2018 року) стали тривалі перебої у співпраці з Міжнародним валютним фондом і повільні структурні реформи.

«Занадто багато часу можновладці витратили на те, щоб знайти політичну волю для ухвалення закону про створення Вищого антикорупційного суду в такому вигляді, щоб дозволити зробити цей інститут реально незалежним від інших гілок влади. Тільки валютні залишки на рахунках уряду, що скорочуються, зовнішня кон'юнктура, що погіршується, і відсутність можливості запозичати за кордоном без діючої програми з МВФ змусили адміністрацію Президента і Верховну Раду врешті-решт підтримати законодавство про Антикорупційний суд», — додав Фіала.

Він підкреслив, що якби не ця тяганина, уряд, якому в жовтні довелося позичати на зовнішніх ринках під 9,0-9,75% річних, зміг б вийти на ринок раніше і скористатися набагато більш сприятливим вікном можливостей.

Фіала також прогнозує, що в 2019 р. зовнішній контекст для України зміниться на краще.

«У зв'язку з цим хочеться сподіватися, що необхідність співпраці із зовнішніми офіційними кредиторами (крім МВФ, це ще Всесвітній банк, Європейський Союз і уряд США) допоможе дисциплінувати і утримати від нерозсудливих рішень як нинішню, так і майбутню владу, а обіцянки на кшталт дворазового скорочення тарифів залишаться лише на рекламних бордах. Ресурсів, щоб реалізувати подібні ініціативи, немає, і швидше за все ніхто не збирається втілювати їх у життя. Таку розкіш можна було б ще дозволити в 2007-му, коли на обслуговування держборгу йшло близько 1% доходів бюджету, а співвідношення держборгу до ВВП було всього 12%. Зараз на боргове обслуговування витрачається 10% бюджетних доходів, а коефіцієнт держборг/ВВП становить 63%», — пояснив експерт.

Фіала також озвучив 4 основні загрози для української економіки.

«В першу чергу, це російська воєнна та економічна агресія. Войовничий сусід нікуди не дінеться, і Україна зможе йому протистояти, тільки якщо буде сильною, в тому числі економічно. Другим ризиком залишається відсутність верховенства права, яке проявляється в корупції в судах та правоохоронних органах. Наступний негатив — політична корупція, що дозволяє купувати місця в законодавчій і виконавчій владі за гроші і красти у держави, з бюджету або через держкомпанії, займатися нелегальним бізнесом і іншими зловживаннями під офіційним прикриттям. Нарешті, ще одним ризиком є можливий прихід до влади популістів», — сказав він.

Всі озвучені ризики, звичайно, насторожують, але є і позитивні зрушення у багатьох напрямках, додав Фіала.

«Україна, хоч і з затримкою, але повинна повторити шлях інших східноєвропейських країн, зближуючись економічно, соціально, політично і юридично зі своїми західними сусідами, які 14 років тому ввійшли в Євросоюз. Ось чому ми продовжимо інвестувати в українські активи, хоча, з огляду на ризики і вартість капіталу, за нижчими цінами, ніж можна було б це зробити в Чехії або Польщі», — підсумував експерт.


AgroPortal.ua за матеріалами НВ