Проект держбюджету-2018: імовірність, що розмір суми підтримки АПК зміниться, вкрай маленька

25 вересня 2017, 08:25 2836

На сайті парламенту опубліковано урядовий варіант головного кошторису країни. Сума виділеної держпідтримки для АПК склала 6,3 млрд грн. Про те, як будуть розподілятися бюджетні фінанси, AgroPortal.ua поговорив з генеральним директором асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Тарасом Висоцьким.

Чи правильно розуміти, що 6,3 млрд грн, які планують виділити на держпідтримку, і є той 1% ВВП, який уряд обіцяв виплачувати протягом 5 років?

Тарас Висоцький: Вірно. Складно назвати це великим проривом, але можна сказати, що в межах зростання ВВП зростає і сама сума держпідтримки. Вже другий рік поспіль без жодних скорочень вдалося зафіксувати виділення 1% від аграрного ВВП на держпідтримку з бюджету. Це надзвичайно важливо, адже підтримка дійсно працює. Тому наступного року обсяг фінансування має зберегтися, виходячи цього, аграріям простіше буде планувати обсяги.

Але механізми розподілу ще не прописано?

Тарас Висоцький: Ще ні, але вже варто починати їх прописувати.

Як ви оцінюєте проект держпідтримки в АПК на наступний рік?

Тарас Висоцький: Важливий момент — кошти виділяються із загального фонду, чим гарантується виділення грошей. У поточному році держпідтримка розподілена між загальним та спеціальним фондами, і тут були ризики. Добре, що спецфонд наповнюється, але все-таки це ризик.

У самому розподілі бюджетних коштів немає великої градації, лише 5-6 статей закону про стратегічні блоки. І це правильно, оскільки спочатку потрібно зафіксувати ключові моменти, а потім на підставі підзаконних документів — порядків і постанов Кабміну — вже фіксувати механізми. Не завжди можливо передбачити точні суми наперед, тому добре, що є можливість протягом року відсоток за відсотком за фактом оцінювати ефективність їх розподілу і за необхідності коригувати підходи.

Державну підтримку можна розділити на 3 статті. Перша — фінансова підтримка сільгоспвиробників становить 2,945 млрд грн, з них 945 млн грн — це компенсація вартості техніки і 2 млрд грн — аграрні дотації. Друга — 2,3 млрд грн — на підтримку тваринництва і третя — 1 млрд грн — фермерства.

Аналізуючи пропозиції Кабміну щодо держпідтримки на 2018 рік, можна побачити, що дійсно значні кошти виділили на блок тваринництва. У бюджеті на 2017 р. дотації на тваринництво становили 4 млрд грн, у цьому принцип відрізняється лише градацією на дві схожі програми.

З одного боку, для прозорості процедури і розуміння аграріями краще було б не вигадувати нічого нового, а виділені 2,3 млрд на тваринництво додати до основної програми фінансової підтримки. Але, з іншого боку, це політично правильне рішення, оскільки останнім часом точаться активні дискусії про те, наскільки аграрні дотації доцільні взагалі.

Ми і прогнозували, що в 3-му кварталі аграрні підприємства почнуть продажі своєї продукції, відповідно, нарахування підприємствам вирівнюватимуться. І ці прогнози цілком виправдалися.

Складність полягає в тому, що ефективність програми дотацій можна оцінити тільки під кінець року, а бюджет бажано прийняти заздалегідь. Тому важливо і правильно розділяти програми, щоб була можливість дійсно підтримати тваринництво.

Що передбачає програма підтримки тваринництва?

Тарас Висоцький: Виділені 2,3 млрд грн на підтримку тваринництва передбачають компенсацію вартості будівництва, реконструкції тваринницьких комплексів і вартості племінного стада. Однак варто розуміти, що ця програма — поки що «чистий аркуш». Основні моменти будуть обговорюватися з представниками сектора, а потім вже фіксуватися в підзаконних актах.

Ми зі свого боку будемо звертатися до асоціацій для того, щоб вже зараз починати розробляти концепцію. Це дозволить розуміти не просто розміри виділеної суми, але і механізми розподілу і умови, за яких вони зможуть отримати ці гроші.

Третім блоком підтримки ви назвали виділення фермерам 1 млрд грн. Яка концепція розподілу цих коштів?

Тарас Висоцький: Це скоріше політичне рішення. Всі розуміють, що потрібно займатися розвитком сільських територій, фермерством і кооперацією. Було б верхом цинізму, якби розподіл коштів для фермерів здійснювався без участі фермерів. Тому робоча група у Мінагропроді очікує на чіткі пропозиції щодо програм та обсягів реалізації від Асоціації фермерів та приватних землевласників, які будуть обговорені і потім реалізовані.

У проекті державного бюджету на 2018 рік передбачено 687 млн грн на здійснення протиепізоотичних заходів, що більш ніж у п'ять разів перевищує фінансування Держпродспоживслужбі на ці потреби, ніж у минулому році. Ви вважаєте, цих коштів достатньо, щоб побороти, приміром, африканську чуму свиней?

Тарас Висоцький: Ми вважаємо виділення цих коштів вкрай вірним рішенням. Всі ми бачимо зростання цін на м'ясо та м'ясну продукцію, що пов'язано з дефіцитом пропозиції. А дефіцит пропозиції, своєю чергою, безпосередньо пов'язаний із поширенням АЧС. У цій ситуації незахищеними залишаються як виробники, так і населення.

Чи вистачить цих грошей?

Тарас Висоцький: Це рівно стільки, скільки просили в Держпродспоживслужбі. На мою думку, більше коштів вони просто не встигнуть освоїти за рік, зважаючи на питання з усе ще становленням служби. В перспективі для тваринництва ця сума має зрости. Але після трирічного «фінансового голоду» для старту це досить непоганий результат.

Наскільки сума, виділена на підтримку АПК, може змінитися у процесі розгляду в сесійній залі?

Тарас Висоцький: У сесійній залі правки можуть змінити все. Але, як свідчить практика попередніх періодів, кардинальних змін не буде. Ймовірність того, що розмір суми підтримки зміниться, вкрай маленька.

Можливий часткове перерозподіл між програмами, але їхня суть від цього не зміниться. Найголовніше, щоб на агросектор дійсно було спрямовано 6,3 млрд грн, а також щоб була можливість у ході нарад з аграріями оперативно приймати рішення для більш ефективного використання коштів.

Верховній Раді необхідно просто проголосувати так, як було затверджено урядом. А в ході публічних обговорень і консультацій з асоціаціями та виробниками вже будуть розроблятися порядки і підзаконні акти.


Наталія Ключникова, AgroPortal.ua