Чому потрібно фінансувати малих виробників молока в Україні?

02 квітня 2018, 08:20 2433

Малим виробникам молока в Україні важко отримувати доступ до банківського фінансування. Кількість банків в Україні зменшується, тож незважаючи на те, що банки намагаються збільшити агрокредитування, потреба залишається майже без змін, і до малих агровиробників фінансування не «доходить».

Банки краще розуміють кількість гектарів зернових та олійних культур в обробці у аграрія, тож не звертають уваги на малих агровиробників, у яких є виробництво молока. Банки, оцінюючи перспективи малих виробників молока, розмірковують таким чином: їхній молочний бізнес неприбутковий, вони не мають достатньої застави, не мають надійної та прозорої фінансової звітності, не знають собівартості свого виробництва, не мають бізнес-плану, занадто маленькі з точки зору кількості гектарів, не мають стабільних зв'язків з покупцями/переробниками чи доступу до ланцюгів доданої вартості.

 Петро Богачевич

В цьому матеріалі ми хочемо розібрати три основних питання:

1) прибутковість виробництва молока;

2) наявність застави для такого агровиробника;

3) потенціал та можливість кредитування.

 Лія Сорока

1. Прибутковість виробництва молока. Розберемося, чи прибуткове виробництво молока на прикладі невеличкої молочної ферми на 100 голів молочного стада. Таблиця 1 моделює розрахунок прибутковості в цінах 2017 р.

Таблиця 1. Прибутковість виробництва молока (при моделюванні прибутковості використовувались середні ціни та середні надої у молочному скотарстві у 2017 р.)

Параметри 100 голів
Виробництво молока на рік, кг 570,228
Загальний приріст живої ваги телят на відгодівлі (вибракувані), кг 21,035
Дохід від реалізації, грн, включає: 3,334,951
Надходження від продажу молока 2,851,140
Продаж бичків 483,811
Продаж телят 50,000
Виробничі витрати 3,000,495
Чистий прибуток, грн 334,456
Прибутковість, % 11,1

Отже, навіть за середніх показників невелика молочна ферма дає стабільний прибуток. Додатковими позитивними факторами для банківського фінансування є постійний (а не сезонний) і передбачуваний грошовий потік від продажу молока та додаткове джерело прибутку від продажу телят. 

2. Наявність застави для молочного агровиробника. Що стосується застави — одного з основних принципових питань банку — то, зазвичай, у виробника молока є корівники (приміщення, будівлі та споруди), продуктивне поголів’я, обладнання як для вирощування кормових та зернових культур (трактор, комбайн, косарка, прес-підбирач тощо), так і для збору та охолодження молока (доїльне обладнання, танк для збору та охолодження молока), транспорт. Отже, все вищевказане складає активи малого агровиробника, і вони є суттєвими для покриття кредиту заставою. Не будемо забувати і про майбутній урожай, який можна оформити у вигляді аграрної розписки, і також часто у малих агровиробників є певна земля у власності (як сільськогосподарського, так і іншого призначення), яку також можна запропонувати для банку в якості застави. Таким чином, здебільшого застава у малого виробника є, ніж зовсім її немає, а це є позитивним фактором для банку.

3. Потенціал та можливість кредитування. Тепер розберемося, як маленька молочна ферма може розвиватися, і навіщо такому фермеру кредит. Використовуємо вищевказану таблицю і припустимо, що фермер хоче збільшити поголів’я на 50 голів корів молочного стада. Таблиця 2 моделює збільшення на 50 голів корів молочного стада.

Таблиця 2. Збільшення доходів, витрат при збільшенні поголів’я та місячний розмір прибутку

  100 голів Додаткові 50 голів Продаж телят Загалом 150 корів
Доходи 3,334,951 1,667,475 92,000 5,094,426
Витрати, грн 3,000,495 1,500,247 0 4,500,742
Прибуток, грн 334,456 167,228 92,000 593,684
Прибутковість 10% 10%   12%
Місячний прибуток, грн       49,474

Збільшення на 50 голів відбуватиметься приблизно таким чином — на 35 голів запрошується кредит, а 15 голів купується за свій рахунок, оскільки фермер також вкладає свої кошти у розвиток ферми. Банк хоче бачити внесок самого аграрія в розвиток свого бізнесу, і це є зазвичай вимогою банку. Отже, потреба у фінансуванні 35 голів корів буде коштувати 700,000 грн (якщо приблизно 20,000 грн коштує кожна корова).

Тепер розглянемо, як місячного розміру прибутку 49,474 грн (таблиця 2) може вистачити на обслуговування боргу загальною сумою 700,000 грн.

Якщо використовувати відсоткову ставку по кредиту у розмірі 18% річних для розрахунку платежу по кредиту, загальний розмір відсотків на рік становитиме 126,000 грн.

Таблиця 3 наочно показує, що 34,947 грн — це місячний платіж 2-річного кредиту (припускається банківський кредит на 24 місяці рівними щомісячними платежами).

Таблиця 3. Розрахунок покриття прибутком місячного платежу по кредиту (ануїтет, 2-річний кредит амортизується помісячно рівними частинами)

  35 голів Відсоткова ставка — 18% Разом виплата (за 1 рік) 24 міс. платіж — ануїтет (кредит з %)
Кредит 700,000 126,000 826,000 34,947
Покриття прибутком місячного платежу по кредиту       49,474/34,947= 1,42

Покриття місячним прибутком помісячного платежу по кредиту складає 1,42 рази (49,474/34,947). Базуючись на консервативних розрахунках, збільшення молочного стада може бути прибутковим, і ще із певним запасом на коливання цін. Отже банку буде комфортно побачити саме таку картину, коли агровиробник зможе взяти кредит, його погашати та залишатися прибутковим.

Згідно таблиць 2 та 3, приклад* маленької ферми на 100 голів молочного стада показує здатність фермера взяти кредит (700,000 грн) на збільшення молочного стада на 50 голів, його успішно помісячно сплачувати з відсотками (припускаємо 18% річних) протягом 2-х років і залишатися прибутковим.

Це важливий приклад для того, щоб банки не боялися працювати з малими виробниками молока, оскільки вони є прибутковими, мають заставу, можуть успішно брати кредити на розвиток, розвиватися, обслуговуючи борг, та залишатися прибутковими.

Фінансові та банківські експерти проекту IFC «Розвиток фінансування аграрного сектору в Європі та Центральній Азії» постійно працюють над аналізом потенціалу малих та середніх агровиробників в Україні, розробляючи розрахунки прибутковості, оцінюючи ризики того чи іншого виробництва, аби допомогти банківському сектору в Україні кредитувати більше агровиробників швидко, безпечно та ефективно. За допомогою роботи, проведеної експертами IFC, потенційні банки-кредитори мають змогу побачити, що є певний потенціал для розвитку малих виробників молока в Україні і, відповідно, потенціал їх кредитування.


*Рослинницька частина бізнесу не бралася в розрахунок.


Петро Богачевич, експерт з фінансування аграрного сектору, Проект IFC «Розвиток фінансування аграрного сектору в Європі та Центральній Азії»

Лія Сорока, керівник Програми IFC «Розвиток фінансування аграрного сектору в Європі та Центральній Азії»