Які виробники найбільше постраждають від COVID-19

01 квітня 2020, 07:14 2718

Введення карантину та надзвичайної ситуації не може не вплинути на ринкові зв’язки. Особливо сильно це має бути відчутним у ланцюгах поставок на експорт, на великих гуртових ринках, де представлені середній та великий бізнеси — як виробники, так і трейдери.

Таку думку висловила міжпроєктний менеджер Українського проєкту бізнес-розвитку плодоовочівництва UHBDP Олександра Гармаш.

«Не меншого збою слід очікувати в ланцюгах поставок на оптові та роздрібні ринки місцевого значення, HoReCa, а також на придорожні ринки. Тут, як правило, постійно працювали малий і середній бізнес, на придорожніх - малий і мікро. У ланцюжку між фермерами або трейдерами і мережами супермаркетів, які встановили стійкі відносини в минулому малоймовірні зміни в сенсі появи нових гравців або збільшення конкуренції між учасниками такого ланцюга. Що мається на увазі? Існують певні умови, які є обов'язковими для виконання: розрахунки з урахуванням ПДВ, відстрочка платежу, сертифікати якості та походження товару, тощо. Дані умови завжди були непереборними для малого бізнесу, тому залишаються перешкодою і зараз», — відзначає Олександра Гармаш.

За її словами, ще одним із так званих ланцюгів поставок є постачання товарів домогосподарствам, тобто кінцевим споживачам, так звана «доставка до дверей». До зміни бізнес-середовища ланцюг поставок «доставка до дверей» був привабливий здебільшого для малих сільгоспвиробників, хто продавав первинну (неперероблену) продукцію, та HoReCa як постачання продуктів харчування (готових страв чи напівфабрикатів). У теперішній ситуації такий формат має привернути увагу більшості гравців плодоовочевого ринку та призвести до появи великої конкуренції у цьому сегменті.

«Найбільше може постраждати в поточному розвитку подій малий та мікробізнес, які були постачальниками в більшості ланцюгів поставок плодоовочевої продукції. Через трейдерів (в т.ч. перекупників) їхній товар потрапляв на експорт, до великих гуртових ринків та місцевих ринків. Крім того, малий бізнес самостійно постачав свій товар на інші ринки збуту, деякі з яких зараз закриті або працюють з обмеженим доступом до них. Для середнього бізнесу, тим паче великого, трансформація роботи за нових умов є легшою, ніж для малого та мікробізнесу. Найбільше можуть постраждати сільські мешканці, малі виробники плодоовочевої продукції та меду», — зазначає Олександра Гармаш.

Експерт радить малому бізнесу прийняти та виконати три умови: онлайн-присутність, гарантія безпеки продукції, кооперація.

«Кооперація необхідна для того, щоб задовільнити потреби двох ланцюгів поставок: трейдера та «доставки до дверей». Трейдеру ж в умовах карантину та обмеженого пересування необхідно гарантовано отримати певний обсяг, певної якості, у певний проміжок часу. Онлайн-присутність наразі являє собою можливість позиціонувати себе на масовому ринку, що перемістився в мережу Інтернет. Це різні месенджери (Viber тощо), соціальні мережі (Instagram, Facebook), торговельні майданчики або власні сайти», — пояснює Олександра Гармаш.

За її словами, певна категорія малого бізнесу вже віднайшла себе та своїх споживачів в онлайн, проте значна частина сільського населення залишилась без каналів збуту.