Ідеальне змішування: більше ефективності на полях

Вода лише на перший погляд здається однаковою за своїми властивостями. Насправді візуально ідентичні зразки можуть мати абсолютно протилежні характеристики. Наприклад, вода може бути жорсткою чи м’якою — залежно від вмісту кальцію, магнію та карбонат-іонів, мати кисле, нейтральне чи лужне середовище. Крім того, якщо в ній багато домішок, таких як ґрунт чи органічні матеріали, вона може бути каламутною. А кількість солей впливає на її електропровідність. Відповідно, при змішуванні із засобами захисту рослин чи добривами кожен її тип буде проявляти зовсім різну дію.

Кожен препарат має свій оптимальний рівень рН для приготування робочих розчинів. Наприклад, пестициди, чутливі до лужного гідролізу, швидко розпадаються при рН більшому за 7. До них належать усі похідні 2,4-Д, гліфосат, амонійна сіль імазетапіра, деякі піретроїди, ФОС-інсектициди, карбамати, хлороталоніл. Щоб вони спрацювали і показали максимальний ефект, до води з рН більше 7 необхідно додати підкислювач. Якщо рН води варіюється від 3,5 до 6,0, розчин, приготований з неї, придатний для нетривалого зберігання — всього 12-24 год.; якщо ж рівень рН 6,1-7,0, такий розчин варто використати одразу після приготування, оскільки з кожною годиною ефективність його дії суттєво знижується.

До пестицидів, чутливих до кислотного гідролізу, належать сульфонілсечовини. Ці препарати швидко розпадаються при рН води менше 7. Тому для такого робочого розчину слід використовувати навпаки — підлужувачі. Або ж чимшвидше вносити препарат, доки речовина не почала розкладатися під дією гідролізу.

Також на активність деяких пестицидів можуть впливати солі, розчинені у воді, — особливо це актуально для гербіцидів на основі солей, наприклад, гліфосатів. Концентрація солей залежить від порід, що оточують джерело води; також вона може підвищуватись у період засухи. Найбільш розповсюдженими і такими, що суттєво впливають на якість води, є іони Ca 2+, Mg 2+, Na +, SO 4 2–, Cl –, HCO 3–. При замірах варто звертати увагу на загальну електропровідність розчину, а не на значення кожного елемента.

Окремо варто сказати про жорстку воду — це вода з високим вмістом іонів кальцію та магнію. Деякі пестициди у жорсткій воді можуть випадати в осад, що суттєво знижує ефективність дії препарату, а також призводить до забивання системи фільтрів та розпилювачів. Зниження жорсткості води можна досягти шляхом додавання, наприклад, сульфату амонію, сульфату двовалентного і тривалентного заліза.

Якщо говорити про поливну воду, то концентрація елементів у ній не повинна перевищувати їх вміст у стандартних поживних розчинах. Особливо це стосується мікроелементів, оскільки вирощування культур в обмеженому кореневому об’ємі може призвести до їх накопичення і, як наслідок, отруєння рослини чи явищ антагонізму елементів. Поживний розчин обов’язково коригується на вміст К, Са, Мg, SО 4 2–, NO 3–. Його реакція доводиться до оптимального рівня рН, який для більшості культур складає 5,5-6,0.

Сьогодні аграрії активно замовляють дослідження води. Зазвичай послуга актуалізується у зв’язку з підготовкою до сезону внесення гербіцидів, фунгіцидів та мікродобрив. Воду досліджують на показники рН, нітрати, загальну жорсткість, лужність, хлориди, залізо, окисність перманганатну. На основі отриманих результатів у «Інституті здоров’я рослин» надаємо рекомендації з корекції тих чи інших показників води для застосування при поливі чи приготуванні робочих розчинів.

Однак хотілося б порекомендувати проводити ці дослідження регулярно, а не лише у зв’язку з початком сільськогосподарського сезону. Адже це гарантовано убезпечить аграрія від ризиків і забезпечить якісне виконання всіх технологічних процесів.

Ірина Перехрест, керівник сервісно-аналітичного центру «Інституту здоров’я рослин»