Децентралізація: як знизити залежність бізнесу від власника

22 липня 2019, 13:25 1468

Багато великих бізнес-структур в Україні об'єднує спільна риса: всі вони будувалися навколо однієї людини, яка спочатку виступає ідейним натхненником і лідером, а потім виконує роль головного стратега, що приймає всі життєво важливі рішення. І вона ж відповідає за розвиток дітища.

Таку думку висловив керуючий партнер PwC Legal Україна Андрій Пронченко.

«З одного боку все вірно, і у кожного корабля повинен бути свій капітан, який визначає курс і веде судно потрібним фарватером. Але в той же час сильна залежність від лідера робить компанію більш вразливою. Адже практично всі процеси замикаються на одній людині, і її вимушена відсутність порушує налагоджений ланцюжок рішень. Крім того, з часом батьки-засновники мають звичку поступово відходити від справ, і виникає неминуче запитання, як зберегти і примножити те, що вже побудовано. Неефективна заміна першої особи зведе нанівець всі багаторічні зусилля великої команди», — пояснив він.

На думку експерта, українським бізнесменам, які сьогодні замикають на собі всі процеси, необхідно в першу чергу впровадити систему корпоративного управління. Процес прийняття рішень повинен бути швидким, прозорим і ефективним.

«Як цього досягти? Всі функції необхідно чітко розмежувати в документах — Кодексі корпоративного управління, Статуті компанії, положеннях, щоб уникнути будь-яких суперечностей і дублювання в повноваженнях. Крім цього, важливо тримати баланс в управлінських структурах. Наприклад, якщо в наглядовій раді п'ять осіб, то, як мінімум, три з них повинні бути незалежними. І тільки так, у процесі складних переговорів і дискусій, приймаються зважені, стратегічно важливі для компанії рішення», — стверджує юрист. 

Як вважає Андрій Пронченко, незалежні директори (в т.ч. рідні та близькі) не повинні бути пов'язані з акціонерами. В іншому випадку такі директори не стануть брати участь у виробленні стратегічних рішень, а будуть просто диктувати волю власника.

«Завдання незалежних директорів — відстежувати тенденції на ринку і допомагати компанії адаптуватися до змін, які в нашу цифрову епоху відбуваються настільки стрімко, що той, хто не зреагує оперативно, ризикує відстати назавжди; а іноді і захищати компанію від власника… А рішення щодо стратегічно важливих питань повинні прийматися за погодженням з представниками трудового колективу. До внутрішнього контролю також слід підійти з усією відповідальністю. У великих компаніях вже давно працюють департаменти з управління ризиками, комплаєнсу і протидії корупції», — зазначив експерт.

Він також підкреслив, що у кожної успішної компанії є свої місія і цінності. Саме навколо них будуються стратегія і тактика.

«Стратегії можуть і повинні змінюватися з плином часу, оскільки світ навколо змінюється настільки стрімко, що навіть незначне відставання від глобальних тенденцій може надовго помістити компанію в список аутсайдерів… Але динамічні стратегії і тактики завжди мають під собою базу. І тут ми говоримо, перш за все, про місію, яка за своєю суттю є відповіддю на запитання: для чого існує ця компанія? Найчастіше цей посил формує засновник бізнесу ще на етапі планування. Він визначає, яку важливу функцію виконуватиме його дітище в суспільстві», — уточнив Андрій Пронченко.

Потім формуються цінності організації. Стратегічною помилкою ряду топ-менеджерів, на його думку, є спроба створити цінності «з повітря» або насадити абсолютно чужі їхній компанії постулати (наприклад, запозичивши їх у світових успішних корпорацій). Але цінності слід не вигадувати, не переймати, а визначати. У будь-якій структурі вже є негласна система цінностей, які потрібно витягти на поверхню і будувати навколо них свою подальшу діяльність, вважає експерт.

«Засновникам відносно молодого українського бізнесу слід серйозно задуматися не тільки про спадкоємність і побудову ефективної структури управління, а й про формування правильної місії і цінностей, які будуть об'єднувати людей протягом багатьох десятиліть», — вважає він.


AgroPortal.ua за матеріалами НВ