Мармуляда. Тернопільське варення з нотками коньяку

05 жовтня 2021, 12:15 5918

У Тернополі вже четвертий рік працює крафтове виробництво варення «Fruit Art домашня консервація». Зараз це сімейна справа подружжя Навроцьких, хоча чоловік не одразу підтримав дружину у її починаннях. Та й друзі казали, що варення є у кожного, і ця справа не зайде. Але сталося інакше. Мармуляда з файного міста приглянулась споживачам України.

«Я завжди любила готувати, це було моє ще з дитинства. Хоча кар'єру з кулінарією я не одразу пов'язала. У мене були різні бізнеси: від продажу колекцій одягу до ресторанної справи. А ще я громадська діячка, десять років була депутаткою районної ради та навіть помічницею народного депутата. Коли я вийшла з декретної відпустки, почала шукати себе в новій сфері», — розповідає Ольга Навроцька.

Влітку 2017 року подружжя почало налаштовувати торгівлю фруктами та овочами у Тернополі. 

«Чомусь мені тоді подумалося, як зимою буде класно, якщо в нас ці фрукти будуть законсервовані. І тоді у мене промайнула думка, що такі товари можуть мати попит в українців, а не лише лежати у нашій коморі. Та й друзі вже давно мені казали: «Твоє абрикосове варення — це твоя фішка», — каже Навроцька.

Рецепти підприємиця вигадує сама.

«Пробувала робити за готовими технологічними картами, але це не моє, воно не йде десь із глибини. А ось коли воно придумане, і такого більше ніде немає, то кожен хоче спробувати, бо це новинка. Зараз я вже можу спокійно в голові уявити смак, перш ніж поєднувати компоненти. Всі мої варення мають фактуру, адже ми додаємо фрукти шматочками. Коли ви ложечкою зачерпуєте, то бачите, що саме ви їсте», — зазначає Ольга Навроцька. 

Бренд «Fruit Art домашня консервація» перекладається як «мистецтво фруктів», і позиціонується як мармуляда з файного міста — саме так на західній Україні називають варення. Англійську в назву додали для того, щоб у майбутньому вийти на міжнародні ринки. 

Одним із перших смаків, який вигадала Ольга, було варення з ківі, цукатів і коньяку. 

«Я розробила технологію приготування цих ласощів після того, як скуштувала варення з ківі, зроблене в Європі. Тоді я абсолютно розчарувалася в покупці — це була однорідна неяскрава маса, прісна на смак. Це вже потім я дізналася, що державні стандарти дозволяють використовувати 60% яблука як основного продукту, а до нього додавати інший, який намалюють на етикетці, — розповідає Навроцька.

Але ж ми є те, що ми їмо. І мені б не хотілося, аби мій син харчувався цими магазинними ласощами. Тому я вирішила, що якщо робитиму малинове варення — то це буде все з малини, жодних яблук. Якщо це буде абрикос — то винятково він. Попри те, що я додаю алкоголь під час приготування варення з ківі, готові ласощі можна давати дітям. Коньяк я вливаю при температурі кипіння у майже 300 градусів. Він одразу ж випаровується, а лишається кондитерська нотка і приємний карамельний відтінок».

Через рік після роботи на кухні Ольга Навроцька зрозуміла, що вже немає де все зберігати. Тому знайшла приміщення, яке використовувала як склад. Але було складно бігати між будинком і новим місцем, тому жінка зрозуміла, що це треба об'єднати. 

Зараз у подружжя Навроцьких є свій цех, де можна комфортно працювати. 

«Ми з чоловіком досі самостійно виготовляємо ласощі. Але ми вже потребуємо допомоги. У нас зараз є помічники, які чистять сировину, ріжуть фрукти та оформлюють декорації. Але потрібно все ж знайти людей, які повністю зануряться у весь процес. Виготовляти варення не так вже й просто. У нас є такі смаки, як, наприклад, аґрус, фарширований цитриною і волоським горіхом. Тобто, в кожній штучці аґрусу потрібно видалити серцевину, а потім покласти в ягоду горіх. Там дуже багато скрупульозної ручної роботи», — розповідає підприємиця.

Сировину для ласощів виробники беруть у локальних постачальників з Тернопільщини. 

«У мене є знайомі фермери, які реально вирощують екологічну продукцію. Вони не вносять туди жодних хімічних домішок, я довіряю їм, і кожну баночку варення можу відкрити й дати своєму сину. Причому моя дитина харчується винятково здоровою, екологічно чистою продукцію. А ось абрикоси й персики ми, звісно ж, купуємо на ринку — вони прибувають до нас із південних областей», — зазначає Навроцька.

Варення у середньому коштує від 50 до 100 гривень за 200-грамову баночку. Ціна залежить від вартості сировини на ринку та від трудомісткості процесу. 

«Ми маємо сертифікацію на консервацію, яка гарантує два роки терміну придатності. Ласощі не потребують особливого температурного режиму, тобто, баночка може зберігатися на полицях як вдома, так і в магазині. Але після відкриття кришки треба їсти варення чистою ложкою і зберігати в холодильнику. Оскільки я не додаю консерванти й стабілізатори, відкритим воно довго не стоятиме. Але я знаю, що наші баночки місткістю 200 грамів розходяться за одне приймання їжі, тому не турбуємося про це», — каже жінка.


AgroPortal.ua за матеріалами ШоТам