Законопроєкт розбрату: чи почують законотворці та ТГ одне одного?

10 березня 2021, 06:45 3437

В Україні формуються нові норми місцевого самоврядування з визначенням їхніх функцій та повноважень.

Ці процеси потребують законодавчих змін, зокрема внесення змін до Закону України «Про місцеві державні адміністрації». Новий законопроєкт викликав шквал емоцій — одні говорять, що цей документ розставить все по місцях і усуне ризики, інші вбачають у ньому інструмент для розправи над неугодними громадами.

AgroPortal.ua зібрав позиції трьох сторін: народного депутата, профільної асоціації та голови територіальної громади.

Необґрунтований хайп чи головні особливості законопроєкту

Всеукраїнська асоціація громад разом із іншими асоціаціями органів місцевого самоврядування (ОМС) та провідними експертами брала активну участь у розробці законопроєкту № 4298 про внесення змін до Закону України «Про місцеві державні адміністрації».

«Якщо подивитися авторство законопроєкту, то там вказано майже 30 народних депутатів із різних політичних сил. Тому подумати чи припустити, що всі змовилися проти місцевого самоврядування, доволі складно. Цей хайп, який зараз є в інтернет-просторі, ми не поділяємо», — зазначає директор з розвитку Всеукраїнської асоціації громад Ігор Абрам’юк.

Він пояснює, що в Україні з 2014 року (відколи функції загального нагляду цілком обґрунтовано забрали у прокуратури) відсутня система нагляду за законністю. «І це погано, бо є три складових влади — повноваження, ресурси та відповідальність. А відповідальність якраз і передбачає нагляд і контроль. Європейська хартія місцевого самоврядування також визнає необхідність адміністративного нагляду з боку держави. Тому нічого надзвичайного і надто небезпечного у законопроєкті № 4298 немає», — переконує Ігор Абрам’юк.

За його словами, Конституція України і діючий Закон «Про місцеві державні адміністрації» вже зараз містять норми про те, що місцеві державні адміністрації забезпечують законність. Про це йдеться, зокрема, у статтях 2, 28, 35 згаданого закону, де зазначається, що місцеві державні адміністрації мають забезпечувати законність та здійснювати контроль за виконанням органами місцевого самоврядування делегованих державою повноважень.

Ігор Абрам’юк переконаний, що проблема полягає в тому, що немає зрозумілої системи, немає виписаних правил процедур нагляду, а відтак зараз місцеві адміністрації можуть діяти, умовно кажучи, як їм заманеться. «Зараз ми насправді маємо більше ризиків, аніж будемо мати після внесення передбачених законопроєктом № 4298 змін до законодавства», — впевнений Ігор Абрам’юк.

Проєкт закону № 4298 — це саме про запровадження необхідних процедур та певної системи, це не про посилення повноважень МДА, а навпаки — про впорядкування і внормування їхньої діяльності на виконання конституційних повноважень щодо забезпечення законності

Ігор Абрам’юк відмітив, що законопроєкт містить також інші важливі норми, які мають піти на користь як системі місцевого самоврядування, так і системі виконавчої влади. Так, з ініціативи, зокрема, Всеукраїнської асоціації громад закладаються превентивні елементи системи нагляду, коли орган місцевого самоврядування зможе попередньо консультуватися з органом нагляду — райдержадміністрацією — щодо законності рішення, яке він планує ухвалювати.

«Це дуже важливо для малих громад, які не мають кваліфікованих юристів, юридичних служб, а відтак вони можуть порушити закон несвідомо, а через незнання. Тому можливість убезпечити ОМС від цього, запобігти таким порушенням — це важлива складова, і вона запроваджується законопроєктом № 4298. Фактично, ці зміни — перший крок у бік інституту префектів чи урядників. Тобто це початок перетворення місцевих адміністрацій на майбутні префектури», — зазначає Ігор Абрам’юк.

При цьому він відмічає, що в ідеалі було б краще відразу запровадити інститут префектів, але цього не можна зробити в рамках чинної Конституції України. Зміни до Конституції — це питання тривалого часу, а систему треба вже впорядковувати.

Ще один важливий елемент, який прописаний в законопроєкті за наполяганням асоціацій ОМС, — це те, що з 2022 року голови районних держадміністрацій будуть держслужбовцями і призначатимуться за результатами конкурсів, атестацій, що дозволить розпочати формування професійного кадрового резерву для майбутнього інституту префектів.

Водночас Ігор Абрам’юк відзначає, що в законопроєкті № 4298 про внесення змін до Закону України «Про місцеві державні адміністрації» є ціла низка недосконалостей, тому зараз практично всі стейкхолдери одностайні в рішенні, що його потрібно суттєво доопрацьовувати перед другим читанням. Але також вони одностайні в тому, що цей закон потрібно приймати.

При цьому Ігор Абрам’юк припускає, що оскільки лише 229 народних депутатів проголосувало за законопроєкт у першому читанні, то, на жаль, є сумнів, що він успішно пройде друге читання.

Віз попереду коней

Втім, на переконання представників об’єднаних територіальних громад, завершенням реформи з децентралізації має бути ухвалення відповідних змін до Конституції, а вже потім відповідних змін до законів, у тому числі й щодо адміністративного нагляду.

«Натомість остаточно не розмежувавши повноваження виконавчої влади та місцевого самоврядування, пропонується наділити місцеві адміністрації фактично безмежними повноваженнями, а в парі з нереформованою судовою системою це неодмінно стане розправою над неугодними громадами. Тобто цей законопроєкт вже традиційний віз попереду коней», — вважає голова Корюківської ТГ Ратан Ахмедов.

Свою позицію він відстоює, апелюючи до Європейської хартії місцевого самоврядування, яка чітко вказує, що адміністративний нагляд за органами місцевого самоврядування здійснюється таким чином, щоб забезпечити «домірність» заходів контролюючого органу важливості інтересів, які він має намір охороняти. На думку Ратана Ахмедова, в законопроєкті немає межі цієї «домірності», немає чіткої процедури нагляду, а головне — немає відповідальності за надмірні та безпідставні заходи впливу.

«Також поширена теза, що місцеве самоврядування зараз ніким не контролюється і робить все, що заманеться. Це відверта маніпуляція, я напевне всіх не згадаю, але органи Прокуратури, Поліції, ДСНС, СБУ, НАБУ, НАЗК, ДБР, ДАБІ, Казначейства, Державної регуляторної служби, Держпродспоживслужби, Держекоінспеції, Держпраці, Антимонопольного комітету, Держаудитслужби, Уповноважені Верховної Ради України з прав людини та з питань дотримання прав дитини та ще багато агентств, агенцій та інспекцій в межах своєї компетенції контролюють все, що відбувається в місцевих радах. Від ефективності використання коштів та дотримання трудового законодавства до наявності пандусів будівель і достовірності інформації в деклараціях», — зазначає Ратан Ахмедов.

Місцеві вибори показали безпрецедентну довіру до місцевого самоврядування, а значить саме такої роботи хочуть люди. Тому потрібно остаточно розмежувати повноваження та ресурси, об’єднатися навколо європейського та євроатлантичного курсу України та рухатися вперед

На його думку, проєкт змін до Закону «Про місцеві державні адміністрації» № 4298 містить порушення не однієї, а декількох статей Конституції, і виходить, що вищий законодавчий орган країни вимагає законності, сам порушуючи Основний Закон України.

Партнерство і співпраця, а не конфлікт

Народний депутат та ініціатор законопроєкту № 4298 Лариса Білозір переконана, що люди на місцях, зокрема й органи місцевого самоврядування, чекають змін до Закону «Про місцеві державні адміністрації».

«Райдержадміністрації мають стати партнером органів місцевого самоврядування і консультувати, обґрунтовувати свої зауваження, та в разі ігнорування органи місцевого самоврядування мають право подавати до суду. Це нагляд, а не примус, партнерство і співпраця, а не конфлікт. Тим паче, райдержадміністрації не матимуть бюджетів, гроші залишатимуться у органів місцевого самоврядування. Тому, фактично, немає за що боротися», — вважає Лариса Білозір.

Ті, хто піднімає ґвалт безпідставно, не розібравшись, хочуть, щоб виконавча влада взагалі була безхребетна, і на місцях робити все, що забажають. Я вірю в місцеве самоврядування і завжди його підтримую, але там теж є достатньо рішень щодо дерибану землі та інших неправомірних дій

За її словами, за наявності відповідних підстав, орган із забезпечення законності може звернутись до органу та/або посадової особи місцевого самоврядування з вимогою про усунення порушення Конституції та законів України, а за відсутності належної реакції — звернутись до суду про визнання відповідного акту незаконним та його скасування повністю або у частині.

AgroPortal.ua відслідковуватиме, як закінчиться ця історія.


Алла Стрижеус, Людмила Лебідь, AgroPortal.ua