Як провідний гравець продовольчих світових ринків Україна має долучатися до євроінтеграційних процесів та нових тенденцій у сільському господарстві. Тому питання сталого розвитку, низьковуглецевої політики, курсу Green Deal в аграрному виробництві мають бути пріоритетними як для аграрного бізнесу та влади, так і для громад.
Який шлях обрати, щоб окреслені тенденції сприймалися не як окремі аспекти, а набули для України стратегічного бачення, з'ясував AgroPortal.ua під час конференції «Формула сталого розвитку: синергія взаємодії держави, бізнесу та громад».
На державному рівні впровадження сталого розвитку вбачають через збереження здоров’я ґрунту та біорізноманіття, а також оновлення меліоративної інфраструктури.
При цьому держава готова допомагати агровиробникам впроваджувати сталі практики. З цією метою запроваджено державну підтримку з урахуванням сталих практик, підписаних і ратифікованих Україною угод. Як повідомив Роман Лещенко, цього року Мінагрополітики презентує державну підтримку щодо сталих практик до 2030 року з урахуванням тих змін і зобов'язань, які Україна взяла перед європейським співтовариством, і відповідно до всіх угод ці практики будуть вдосконалюватись.
В Мінагрополітики бачать сталий розвиток як турботу, насамперед, про здоров’я землі, про збереження і примноження біорізноманіття та доступність води, як рішення, що стосується адаптації до змін клімату.
Сьогодні меліоративна система України знаходиться в критичному стані, і якщо її не відновлювати, можна втратити цей ресурс назавжди. В Україні обліковується понад 2 млн га меліорованих земель, але фактично в 2021 році меліоративні системи працювали лише на 25% сільгоспугідь. Також як незадовільне оцінюється технічне забезпечення поливною технікою: із проєктних 25 тис. дощувальних машин, які повинні обслуговувати наявні зрошувані площі, у сільгоспвиробників працює лише 6 тис. одиниць.
«Сьогоднішня оцінка меліоративних систем показує погіршення стану об’єктів інженерної інфраструктури і високу енергоємність подачі води на зрошенні через застаріле обладнання. Потрібно проводити питання законодавчої складової передачі цієї інфраструктури, визначення правового статусу меліоративних систем і вдосконалювати державну підтримку», — зазначає Роман Лещенко.
У 2021 році Мінагрополітики вперше за 30 років сформувало державну підтримку для меліоративних систем, стартували перші пілотні проєкти і продовжується робота над розробкою дорожньої карти. На черзі прийняття Верховною Радою важливого для галузі законопроєкту №5202 про організації водокористувачів та стимулювання меліорації, де прописано підхід, побудований на світовому досвіді управління меліоративними системами, який адаптований до українських потреб.
«Головна ідея полягає в тому, щоб дати можливість користувачам меліоративних об'єктів забезпечити дешеве використання води та коштів на подачу або водовідведення. Закон стимулює всіх водокористувачів впроваджувати нові енергоощадні технології, а також децентралізацію водних ресурсів, що прискорить надходження інвестицій в сільське господарство», — впевнений Роман Лещенко.
Генеральний директор агрохолдингу ІМК Алекс Ліссітса говорить, що хоча тема сталого розвитку є вкрай актуальною, але в Україні, на жаль, не до кінця розуміють, що таке сталий розвиток, як він стосується безпосередньо кожного з нас.
«Є хибна думка, що впровадження сталих ініціатив відкине сільське господарство назад, що почнемо жати серпами. Скептикам я б рекомендував все ж таки зосереджуватися на розвитку. Переконаний, що з часом без карбонових сертифікатів складно буде і зерно експортувати. І про це треба думати вже сьогодні: трансформувати ведення сільськогосподарської діяльності, зменшуючи використання води, ЗЗР, змінюючи системи ґрунтообробітку, змінювати техніку на більш ощадну та новітню тощо», — вважає Алекс Ліссітса.
В агрохолдингу ІМК вже працюють над розробкою програми Smart Green Strategy, яка включатиме чотири головні напрями, що стосуються сталого розвитку.
«Наступні 8 років ІМК звертатиме увагу на такі фактори: земля і наше ставлення до неї; навколишнє середовище, особливо стосовно водних ресурсів; сільський розвиток і соціальна відповідальність на селі; людські ресурси, адже сталий розвиток — це насамперед люди, їхня освіта й освіченість», — поділився планами Алекс Ліссітса.
Компанія ІМК не обмежить впровадження сталого розвитку виключно у виробничих процесах, а планує поширювати та підтримувати це явище й у регіонах своєї присутності. Детальніше про пріоритети сталого розвитку для громад буде поінформовано в травні під час Smart Green Forum.
Стати повністю нейтральними у викидах вуглецю — таку ціль також ставить перед собою і компанія Goodvalley Ukraine
На думку Любові Богачевської-Єнсен, досягнути сталості можливо за умови балансу трьох основних складових: соціальної, а саме — людський розвиток; екологічної — цілісність біологічних систем; економічної — оптимальне використання обмежених природних ресурсів.
Виконавчий директор IAK Agrar Consulting GmbH Мартін Шнайдер розповів, що в Німеччині вже впроваджені практики вимірювання сталості при виробництві первинної сільгосппродукції. За його словами, для виробників та суспільства вимірювання та моніторинг рівня сталості мають стати обов'язковим правилом, яке використовуватиметься абсолютно на всіх етапах діяльності, адже відомо, що керувати можна лише тим процесом, який можна виміряти.
В основі вимірювання рівня сталого розвитку в господарстві беруться до уваги три складові: екологічна, економічна та соціальна, тобто вплив на суспільство. Загалом до уваги береться та аналізується близько 30 показників. Вартість проведення такого аналізу для господарства складає 2 євро/га.
«У Німеччині є багато невеликих фермерських господарств, які опікуються питаннями сталого розвитку, а великі підприємства вже складають і оприлюднюють звіти зі сталого розвитку. Кінцеві споживачі в Німеччині все частіше звертають увагу, наскільки сталою є компанія, і готові платити більше коштів за продукцію компанії, яка має вищий ступінь сталості свого розвитку», — розповідає Мартін Шнайдер.
Він зазначає, що сьогодні більше питаннями сталого розвитку переймаються виробники харчової продукції й тиснуть на виробників сировини. Також очікується, що в майбутньому до виробників такі вимоги висуватимуть і банки, які братимуть до уваги не лише фінансові показники, а й перевірятимуть рівень сталого розвитку.
Сьогодні кожна країна намагається перевести сільське господарство на рейки сталого розвитку. Нідерланди в реалізації цього завдання спираються на міжнародний досвід і намагаються використовувати мінімальну кількість ресурсів для отримання найкращих результатів.
На думку Рейнауда Наутена, щоб впоратися з цими динамічними змінами, в Нідерландах прагнуть дотримуватися 4-х цілей:
Щодо досягнення сталого розвитку на місцях директор з розвитку Всеукраїнської асоціації громад Ігор Абрам'юк зазначив, що справжня сталість — це справжня самоврядність, адже лише справжнє самоврядування, а саме взаємодія органу самоврядування з громадою і з державою, може забезпечити належну мобілізацію і розумне використання місцевих ресурсів з урахуванням потреб розвитку та інтересів майбутніх поколінь.
Загалом учасники конференції «Формула сталого розвитку: синергія взаємодії держави, бізнесу та громад» виокремили низку невід'ємних складових, які допоможуть досягти цілей сталого розвитку: довіра, стале мислення, баланс між соціальними, економічними та екологічними складовими, вимірювання та моніторинг сталості у виробничих процесах, самоврядування та взаємодія, а також відповідальність кожного.
Для довідки: онлайн-конференцію «Формула сталого розвитку: синергія взаємодії держави, бізнесу та громад» організували та провели онлайн-видання AgroPortal.ua спільно з Міжнародною асоціацією сільського господарства та продовольства DLG e.V. на платформі DLG-Connect.com
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua