Нове податкове навантаження: одноосібників змусять відмовитись від землі

12 липня 2021, 06:18 22748

Нові податкові впровадження, передбачені законопроєктом № 5600, значно ускладнять роботу агровиробників не лише з точки зору оподаткування. Більш критичним є те, що такі новації призведуть до підвищення ціни на оренду та купівлю землі сільгосппризначення в період, коли в Україні вже працює ринок землі.

Про це AgroPortal.ua повідомив почесний президент ВГО «Асоціація фермерів та приватних землевласників України» Микола Стрижак

Він переконаний, що основна мета влади, яка «проштовхує» законопроєкт № 5600, — остаточно задушити податками фермерів, змусити пайовиків платити податки на землю і створити такі умови, щоб невеликі сільгоспвиробники та одноосібники відмовились від землі. 

«Ситуація для аграріїв дуже складна, якщо розглядати всі нововведення разом: передбачається подвоєння ставки єдиного податку 4-ої групи, водночас збільшується нормативна грошова оцінка землі удвічі, а система оподаткування в нас прив’язана до податку на землю. Якщо все разом звести, то виходить, що сільгоспвиробникам майже в чотири рази збільшать оподаткування», — пояснює Микола Стрижак. 

У свою чергу співвласник ягідної ферми «Озеряна» Ярослав Мовчун зазначає, що у разі прийняття законопроєкту № 5600 норма про подвоєння ставки єдиного податку 4-ої групи найбільше вдарить по малим та середнім сільгоспвиробникам. 

«Аграрії отримають додаткове податкове навантаження, і їм нічого не залишиться, окрім як платити нові податки. Хоча, можу припустити, що частина сільгоспвиробників, щоб залишитись у своїй справі, змушені будуть іти в «тінь», не витримуючи надмірного податкового тиску. Виробникам потрібно буде виживати і звідкись брати кошти для сплати податків. Наприклад, мені, як виробнику ягід, не можна ці витрати закласти в ціну на продукт. З ціною особливо не пограєш, оскільки вона формується ринком. Навіть зараз споживачі нарікають, що ягода дорога, і це зрозуміло, адже купівельна спроможність українців низька», — пояснює Ярослав Мовчун. 

За його словами, якщо закласти додаткові витрати в ціну продукту, виробник просто за сезон може вилетіти з ринку. 

«Буде дуже важко, ціна зміниться — рухне бізнес, тобто за таких умов виробникові ягід можна протриматись один сезон. Таке собі решето — хто вижив, а хто відпав. На осінь ягідникам або доведеться брати кредити, або закриватись», — говорить Ярослав Мовчун. 

У разі прийняття законопроєкту № 5600 багато з невеликих ягідних підприємств підуть з ринку, особливо хто працює на монопродуктах. В таких умовах про розширення чи інвестиції в переробку навіть не варто говорити. 

Даний законопроєкт передбачає і норму про сплату 6000 грн за пай. Простіше кажучи, для власників земельних паїв площею понад 0,5 га вводиться так зване мінімальне податкове зобов'язання. 

За даними Держслужби з питань геодезії, картографії та кадастру, земельними паями, в середньому по 4 га площі, володіють близько 7 млн українців. З них 4,7 млн обробляють наділи самостійно. Решта здають землю в оренду сільгоспвиробникам, і не завжди відносини між орендарем та орендодавцем засвідчені офіційно. 

Власник паю з Фастівського району Київської області, який зі зрозумілих причин не називає своє ім’я та прізвище, розповідає, що неофіційно здає свій пай в оренду місцевому фермеру за певну оренду плату. За документами значиться, що власник паю самостійно обробляє свою землю. 

«Фермер справно платить мені орендну плату, але якщо приймуть цей закон, мені потрібно буде самостійно платити податок, і це невигідно, оскільки майже всі отримані кошти за оренду паю доведеться віддати. Виходить, що маю пай, але нічого з нього не отримуватиму, лише платитиму податок», — роздумує власник паю. 

«Таким чином влада хоче відібрати у селян більшу частину грошей від орендної плати, за рахунок яких вони хоч якось виживають. Це повний абсурд — якщо людина здала свій пай в оренду і орендна плата не покриває податок, то це прямий примус до того, щоб власники паїв за безцінь продали свою землю», — вважає Микола Стрижак.


Для довідки: законопроєкт № 5600, попри критику з боку учасників ринку, професійних об’єднань, багатьох народних депутатів та голови Верховної Ради, пройшов перше читання 1 липня.


Світлана Яценко, AgroPortal.ua