Чому річки в Україні не працюють

Таку думку висловив народний депутат Роман Семенуха. 

«Структура внутрішніх водних шляхів України — це, з одного боку, ресурси топових європейських акваторій — Південного Бугу, Дніпра, Дунаю. З іншого — радянська спадщина у вигляді зношених на 75% основних фондів. Важливе питання — хто і як фінансуватиме українські акваторії та інвестуватиме в них. Коштів, які виділяє держава, не вистачає навіть на гідне утримання, не те що на заміну та оновлення інфраструктурних об'єктів», — пояснив він. 

Законопроект, який підтримує уряд, пропонує вирішити питання розвитку галузі коштом підприємців-користувачів. Впроваджується річковий збір, який, за прогнозами експертів, спричинить подорожчання річкових перевезень на 2%, зазначив Семенуха.

«Це не найефективніше рішення, адже витрати українських підприємців на перевезення товарів до портів і так на 30% більші, ніж в американських підприємців, і на 40% більші, ніж у німецьких», — констатує він. 

Законопроект № 2475а-4 передбачає додаткове фінансування внутрішніх водних шляхів завдяки частині коштів від канальних зборів та Дорожнього фонду України, додав депутат.

«Головне — обидва законопроекти у кінцевому підсумку створять у галузі монополію. Той, який підтримує уряд, — державну монополію у вигляді Адміністрації внутрішніх водних шляхів, другий — приватну монополію у вигляді господарювання на річках однієї з українських аграрних компаній», — вважає він.

Щоб віднайти ідеальний варіант фінансування внутрішніх водних шляхів, на думку депутата, потрібно встановити баланс. Гармонізацію відносин між державою та бізнесом у галузі слід відобразити в окрему законопроекті, який міститиме пропозиції від обох ініціатив.

«Перша — допуск в українські акваторії іноземного прапора за стандартами ЄС і як наслідок — іноземних інвестицій. Друга — кошти, отриманні державою з галузі, не повинні осідати на рахунках державного підприємства-монополіста, а мусять надходити до місцевих бюджетів. Третя — система державної реєстрації суден повинна бути спрощена і скорочена. Четверта — процес отримання дозволу не повинен тривати надто довго, його треба максимально спростити та позбавити бюрократичної складової. П'ята — задля зменшення корупційних ризиків треба скоротити кількість органів, які контролюють галузь», — вважає він. 

На думку депутата, якщо об'єднати ці головні позитивні принципи, вилучити особисті інтереси певних представників бізнесу та чиновників, які намагаються утворити в галузі нову «годівницю», запуск річки принесе вигоду і бізнесу, і державі, і всім українцям.

«Парламент повинен відкинути приватні інтереси окремих монополістів і знайти компроміс щодо моделі управління галуззю», — вважає Семенуха.

AgroPortal.ua за матеріалами ЕП.