Від експорту сировини до експорту нішевих продуктів харчування

18 грудня 2019, 07:00 2056

В рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС з 1 січня 2016 року для 95% товарних позицій УКТЗЕД мито стало 0%. Результатом такої лібералізації стало зростання експорту нішевих продуктів харчування з України до ЄС.

Таку думку висловила експерт з економічних питань Поліського фонду міжнародних та регіональних досліджень Тетяна Зосименко в рамках круглого столу «Можливості Угоди про асоціацію для українських виробників нішевої аграрної продукції».

«Наразі Україна посідає четверте місце серед імпортерів агропромислової продукції. При моніторингу впливу проєвропейських реформ на розвиток ринків аграрної нішевої продукції наш фонд наштовхнувся на певний бар'єр: те, що ми в дослідженні вважаємо нішевою продукцією, відслідкувати в статистиці майже неможливо, адже Державна служба статистики України не виділяє окремо товарні позиції, які ми називаємо нішевими», — говорить вона. 

Зосименко зазначає, що з початком дії Зони вільної торгівлі обсяги експорту з України до ЄС бобових овочів зросли в 488 разів, інших готових консервованих виробів — у 54 рази, таких плодів як сливи, черешні, персики — в 14 разів, овочів консервованих без оцту — в 10 разів, молюсків ракоподібних консервованих та приготовлених — у 8 разів, мармеладів та джемів — у 2 рази. 

«Та ж сама проблема стосується і виробників органічної продукції, які звітують, як звичайні виробники. Дійсно, відслідкувати, скільки було експортовано органічної продукції з України до ЄС, неможливо. На щастя, з 2018 року ЄС почав вести детальну статистику: хто, скільки і чого експортує. За цими даними Україна виявилася на 4-му місці зі 115-ти країн світу і перша на європейському континенті», — зазначає Тетяна Зосименко. 

За її словами, для того, щоб експортувати до ЄС, необхідно дотримуватися європейських вимог до безпеки виробництва продукції. «Основоположною стала реформа щодо впровадження в Україні системи контролю в критичних точках, так звана ХАССП. Регіональні виробники кажуть, що це дорого та складно, але це відкриває шлях не лише до ринків ЄС, але і до інших країн, де стандарти ЄС визнаються як високі», — додає вона.

За результатами дослідження Поліського фонду міжнародних та регіональних досліджень, основними чинниками нарощування нішевого експорту до країн ЄС стали:

— ринкова кон'юнктура, а саме зростання попиту на продукцію здорового харчування;

— купівельна спроможність українського населення у порівнянні з європейськими споживачами є суттєво нижчою, і це спонукає українських товаровиробників розширювати ринки збуту і виходити на ринок ЄС;

— географічна переорієнтація на ринок ЄС дала змогу компенсувати частково ті витрати, які понесли товаровиробники у зв'язку із закриттям російського ринку;

— перспективність для розвитку сільських територій;

— сприятливі кліматичні умови та земельні ресурси, які за певних умов дозволяють вирощувати високоякісну продукцію. 


Іванна Панасюк, AgroPortal.ua