Рейдерство: корпоративний захист агрокомпаній

18 лютого 2019, 06:53 3672
Анатолій Косован

В рамках розгляду заходів убезпечення агрокомпаній від незаконних посягань (рейдерства) обговоримо сьогодні питання корпоративного захисту.

Під корпоративним захистом мається на увазі інформація про компанію, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань і дає можливість впливати на діяльність компаній, а саме інформація щодо власників часток в статутному капіталі та осіб, що уповноважені вчиняти юридичні дії від імені компанії.

Звісно, що найважливішою інформацією є інформація щодо власників часток в статутному капіталі, адже саме ці особи або особа мають можливість вчиняти будь-які дії щодо компаній, в тому числі через зміну керівника.

Однією з останніх змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» був ускладнений порядок внесення змін до реєстру щодо власників часток у зрівнянні з попереднім пом’якшенням. Так, на даний момент для внесення відповідних змін ч. 5 ст. 17 зазначеного закону вимагає надання реєстратору документу, що підтверджує зміну складу учасників товариства чи зміну розміру їх часток, підписи на якому повинні бути засвідчені нотаріально.

Така вимога зняла частину напруження, адже об’єктивно підробити нотаріально засвідчений документ значно складніше. Однак при цьому також були внесені зміни в перелік осіб, які мають право подати документи про зазначені зміни. Так, на даний момент подати документи можуть в т.ч. особи, що набули частку в статутному капіталі товариства.

До того ж після вступу в дію Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» згідно положень ч. 5 ст. 11 у статуті товариства повинні зазначатись виключно наступні відомості:

  • повне та скорочене (за наявності) найменування товариства;
  • органи управління товариством, їх компетенції, порядок прийняття ними рішень;
  • порядок вступу до товариства та виходу з нього.

Отже, зважаючи на той факт, що інформація про власників часток товариства з обмеженою відповідальністю не повинна міститись у його статуті, надання чинного статуту та/або змін до нього не вимагається.

Таким чином, внесення змін щодо власників часток може відбутися як без повідомлення, так і без участі самого товариства та його керівництва.

Яким же чином можуть відбутися зміни власників часток без їхнього відома? Вочевидь, в такій ситуації можливе наступне:

  • підроблення нотаріально засвідченого документа про перехід прав власника на частку в статутному капіталі;
  • наявність судового рішення, про яке з певних причин не знав реальний власник;
  • підроблення судового рішення;
  • вчинення реєстратором зазначених змін взагалі без якихось документів.

Отже, що робити або як запобігти кожному із описаних випадків?

Зрозуміло, що запобігти підробленню документів неможливо, однак ми рекомендуємо принаймні контролювати довіреності, які видаються власником частки. Мається на увазі не стільки сам факт видачі довіреності, скільки її положення та повноваження. Якщо довіреність включає право підписання документів про відчуження частки, то вона також повинна містити основні умови даного відчуження, як-то: отримувач частки, вартість тощо. При укладенні договорів купівлі-продажу часток також варто звернути увагу, що такий документ реєстратору не надається, тобто передбачати в договорі перехід права власності на частку після, наприклад, її оплати покупцем, але при цьому підписати документи про перехід частки не має сенсу, адже вже підписаних документів достатньо для внесення відповідних змін до реєстру.

Звісно, зазначені заходи не убезпечують від підробки документів, однак можуть завадити укладенню угод та передачі часток без згоди власника.

Окремо хочемо звернути увагу на ситуацію, коли власником частки в статутному капіталі є нерезидент. Зазвичай таким власником виступають іноземні юридичні особи. Вважається, що такий крок захищає компанію від незаконної зміни власника, тому що для вчинення будь-яких юридичних дій на території України від такого нерезидента, тобто його представника, вимагатиметься належним чином легалізована довіреність. Якщо мова йде про країни, які не приєдналися до Гаазької Конвенції від 1961 р. (про апостиль), що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, то підробка таких документів буде складнішою, адже така легалізація повинна бути вчинена консульськими установами.

Однак більша частина юрисдикцій, компанії в яких використовуються в якості холдингових, до зазначеної Конвенції приєдналися, як і Україна, ще в 2003 р., а отже легалізація офіційних документів в зазначених країнах виконується шляхом проставлення апостилю. Підробка такого документу не складе для зловмисників значних складнощів, до того ж оперативно перевірити факт дійсності апостилю буде неможливо у зв’язку з відсутністю в українських правоохоронних органів прямого доступу до відповідної інформації іноземних країн.

Тут необхідно зазначити, що випадки підроблення легалізованих документів від нерезидентів не є масовими, однак використання нерезидентної компанії та її утримання виключно з метою запобігання рейдерству не завжди є виправданим і вимагає вивчення в кожному окремому випадку.

Говорячи про судові рішення у справах, розгляд яких відбувався без відома власника, варто зазначити, що найпоширенішою причиною таких ситуацій є відсутність інформації про реальну адресу власника частки в статутному капіталі.

Так, згідно положень ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» реєстр повинен містити інформацію щодо засновників (учасників) юридичної особи, в т.ч. щодо їх місця проживання — для фізичних осіб та місцезнаходження — для юридичних осіб. Саме інформація із зазначеного реєстру може братися до уваги як при складанні позовної заяви, так і судом для виклику сторін.

Отже, якщо засновник компанії змінив своє місце проживання (місцезнаходження) та не контролює поштові надходження за адресою, зазначеною в реєстрі, це може стати підставою для розгляду справи за відсутності такої сторони.

Таким чином, ми рекомендуємо при зміні місця проживання чи місцезнаходження власника частки вносити відповідні зміни до реєстру. У випадку ж, коли за певних причин зміна такої інформації є недоречною, слід скористатися послугою пересилання пошти, яку можна замовити за офіційною адресою.

В останніх двох підставах для зловмисної зміни власника досить важко порадити щось дієве в якості заходів запобігання, тим не менш, на випадок таких непередбачуваних ситуацій ми радимо періодично проводити моніторинг відкритих реєстрів із судовою інформацією на предмет наявності в ній справ за участю компанії.

На даний момент такими ресурсами є реєстр судових рішень та сайт зі станом розгляду судових справ Судова влада.

До того ж, на даний момент існують сервіси автоматичного моніторингу інформації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які повідомляють про будь-які зміни в інформації щодо тих компаній, на які ви підписалися.

Досить часто в юридичній практиці доводиться стикатися із цілком необґрунтованими непрозорими схемами володіння компаніями та їх групами. І мова не про відсутність чіткої вертикальної структури, яка може завадити залученню інвестицій чи фінансування, мова про те, що реальним власником компанії та їх бенефіціарним власником зазначені зовсім не ті особи, що реально контролюють бізнес та ним володіють. До того ж, трапляються такі ситуації і з цілком легальним бізнесом та відсутністю законодавчих обмежень для таких осіб на володіння частками в статутному капіталі юридичних осіб. Більше того, власники не завжди навіть можуть чітко пояснити причини таких своїх дій.

Звертаємо увагу, що в тексті Закону України «Про валюту та валютні операції», який вступив у силу 07 лютого 2019 р., передбачене завдання Кабінету Міністрів України спільно з Національним банком України протягом шести місяців з дня набрання чинності цим законом розробити та внести на розгляд Верховної Ради України законопроекти стосовно, в тому числі, правил оподаткування контрольованих іноземних компаній, питання впровадження міжнародних стандартів для автоматичного обміну фінансовою інформацією тощо. Таким чином, володіння реальним бізнесом в Україні через нерезидентні компанії з прихованим бенефіціарним власником зовсім скоро може стати навіть невигідним.

Якщо ж мова про те, що власником компанії в реєстрі фігурує номінальна фізична особа, то очевидним ризиком є можливість зловживання даною особою своїм статусом власника компанії. Більше того, такі зловживання можуть бути вчинені зазначеною особою під тиском.

Найгірше в обох випадках те, що реальний власник, не будучи таким згідно даних реєстру, не матиме зовсім ніяких прав для захисту, адже офіційно він не власник частки.

Зважаючи на загальносвітовий тренд деофшоризації та боротьби за податки, варто вже зараз готувати та вибудовувати свій бізнес до вимог прозорості. У випадку запізнення це може стати або неможливим, або достатньо витратним. Так, володільці суттєвих сум, що тримали їх на рахунках в офшорних компаніях, і які вчасно не відреагували на вимоги сучасності, на даний момент стикаються із ситуацією, коли іноземні банки один за одним закривають рахунки для таких компаній, і віднайти банк, що прийме кошти, стає все важче. Про переведення зазначених коштів у репутабельний та надійний банк або здійснення за їх рахунок інвестицій у стабільній юрисдикції мова взагалі не йде, оскільки підтвердити джерело даних коштів та підтвердити сплату з них податків майже неможливо.

Отже, побудова прозорого бізнесу із чіткою структурою власності є не лише вимогою сучасності, але й нагальною вимогою для безпеки прав власника.

Окремо звернемо увагу, що у випадку, коли власником частки є нерезидентна юридична особа, в Україні постійно має знаходитися діюча легалізована довіреність на представництво даної особи в державних органах та судах з метою захисту її прав власності, а також з правом ініціювання та голосування на загальних зборах учасників української компанії. Наявність такого документу дасть можливість оперативно вчинити всі необхідні дії для зупинення захоплення корпоративних прав та/або зміни директора та повернення необхідної інформації до реєстру. В протилежному випадку на виготовлення, легалізацію та отримання в Україні такої довіреності підуть критичні у даному випадку дні, а можливо і тижні.

Таку саму рекомендацію можна дати і фізичним особам власникам бізнесу. Зазначена довіреність має бути наявною у штатних або найнятих адвокатів для можливості оперативного реагування навіть у випадку відсутності власника в місті або навіть країні.

Щодо зміни в реєстрі інформації про директора, то зазвичай такі дії вчиняються без повідомлення та участі компанії на вищезазначених підставах або на підставі рішення суду про поновлення звільненого керівника на його посаді.

Для перших ситуацій наші рекомендації будуть аналогічні наданим вище.        

Щодо питань поновлення керівника компанії на посаді рекомендуємо звернути увагу на положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів», яким доповнено підстави припинення трудового контракту шляхом припинення повноважень посадових осіб. Прийняття такого рішення загальними зборами не вимагає будь-яких підстав, доказів та пояснень. Щоправда, цим же законом введений обов’язок виплати вихідної допомоги звільненому таким чином керівнику у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.

Отже, шлях звільнення керівника з метою убезпечити компанію від його поновлення є, і тільки вам вирішувати, чи варто скористуватися ним та виплатити зазначені кошти, чи поставити компанію під ризик.

Анатолій Косован, керуючий партнер Kosovan Legal Group

Думка автора може не збігатися з думкою редакції. Відповідальність за цитати, факти і цифри, наведені в тексті, несе автор.