Наскільки міцний ціновий фундамент соняшникової олії

03 грудня 2021, 06:00 5625
Катерина Конащук

За мотивами презентації «Огляд ринку рослинних олій: 3D фундаментальний аналіз, коротко- та довгостроковий прогноз» від партнера Sunstone Brokers Сергія Репецького.

У Trend&Hedge Club говорять, що соняшникова олія недаремно має золотий колір…

Аналіз поточної ситуації

Новий рекорд світового виробництва соняшнику — 58,39 млн т — цього року був досягнутий за рахунок суттєвого збільшення виробництва у Європейському регіоні — ЄС, Україні та Росії.
По всьому Причорноморському регіону збір соняшнику забарився цього року на 2-3 тижні. Рекордний врожай в Україні приблизно у 17,4-17,6 млн майже весь уже «по коморах», але фермери цієї осені не поспішали продавати соняшник, адже ціна безперервно зростала.

Тож і виробництво соняшникової олії суттєво відстає за обсягами — маємо найнижчі обсяги переробки за останні 3 роки за аналогічними періодами вересня, жовтня та листопада. Зменшення пропозиції олії лише підтримало зростання ціни, що на базисі FOB українські порти зросла з $1225 до $1420 за тонну. Але основним фактором здорожчання став загальний рух угору цін на пальмову та соєву олії за рахунок високого попиту. Спред, тобто різниця цін соняшникової олії до двох цих аналогів, залишається доволі привабливим на користь нашої фаворитки.

Завантаження потужностей переробки соняшнику все ще на низькому рівні, що з одного боку знижує напруження переробника за обіговими коштами, а з іншого — знижує загальну ліквідність торгівлі: вкрай мало пропозицій олії на наступні місяці. Маржа переробки цього сезону нижче за очікувану та середню історичну. Та й попит не поспішає. Основні покупці — Індія та Китай, ЄС та Туреччина — дуже повільно контрактують поставки на початок наступного року, навіть за низького відсотку відкупленої олії на січень-лютий. Втім, їхні поточні залишки невпинно скорочуються, що стимулює потроху поповнювати запаси.

У східного сусіда врожай соняшнику цього року сягає 14,85-15 млн т. Минулого року в Росії були введені експортні мита на низку аграрних продуктів, зокрема на соняшникову олію. Розмір мита змінюється щомісяця за непрямою залежністю від рівня індикативної ціни попереднього місяця: у жовтні він склав $227,2 за тонну, в листопаді — $194,5. Очікуваний рівень у грудні — $276,7 за тонну, а в січні буде й більше. Це додає додаткового клопоту переробникам у постійному регулюванні ціни на соняшник, що закуповується. Але весь фінансовий тягар цього мита фактично перекладений на плечі фермера, який пригальмовує продажі. Девальвація рубля сповільненню продажів тільки сприяє.

Зовнішні фактори, що теж впливають на ціноутворення соняшнику та олії

  • Дуже повільне відновлення виробництва пальмової олії у Малайзії.
  • Запаси пальмової олії в Індонезії відновилися до 3,6 млн т, а в Малайзії — до 1,834 млн т до кінця жовтня. Краще, але це все ще незначні цифри.
  • Підвищення цін на енергоносії підтримує використання біопалива.
  • Урожай сої в США знизився на 0,6 млн т, що не трагедія, але світовий урожай бобів майже на 6 млн т більше, ніж минулого року.
  • Індія та Туреччина знизили імпортне мито на рослинну олію, щоб утримати інфляцію.
  • Поставки до Індії в жовтні: 230 тис. т олії соняшнику та близько 400 тис. т соєвої олії.
  • Туреччина імпортує в листопаді близько 200 тис. т соняшникової олії. Сповільнення очікується в грудні.
  • Переробка соєвих бобів у США та Південній Америці у вересні-жовтні на 0,6 млн т більше, ніж у 2020 році.
  • Переробка сої в Китаї у вересні-жовтні нижче, ніж у 2020 році. До Олімпійських ігор у Центральному та Північному Китаї встановляться додаткові обмеження постачання енергії, що підтримує імпорт рослинних олій.
  • Прогноз урожаю бразильської сої покращується завдяки швидкому посіву та хорошим погодним умовам. Орієнтовний обсяг — 142-145 млн тонн.
  • Зменшення кількості опадів у Аргентині та Уругваї, а також Південній Бразилії через Ла-Нінья.
  • Виробництво біодизелю в Аргентині з січня по жовтень 2021 року зросло на 230 тонн.
  • Обмежена пропозиція на соєву олію у наступні 3 місяці в Аргентині.
  • Хороший урожай індійської сої, але бажання фермерів продавати поки дуже помірне.
  • Ціни на ріпак залишаються дуже високими при значно меншій пропозиції у порівнянні до 2020 року — на 6 млн т нижче за врожай у Канаді.
  • Спред, тобто різниця цін ріпакової та соняшникової олії, вищий за $450 за тонну.
  • Ринок чекає рішення EPA (Агентства з охорони навколишнього середовища, США) та бразильського уряду щодо мандата на біодизель.

Прогноз ринку соняшникової олії

Прогноз на збільшення ціни восени, що був оголошений Сергієм Репецьким на початку вересня у Trend&Hedge Club, як ми вже пересвідчились, повністю здійснився. Він був представлений авторською розробкою — доволі глибоким та цікавим «бульбашковим» аналізом. Тож минулого тижня вже оновлені очікування наступних торгових періодів були представлені партнером SunStone Brokers.

У короткостроковій перспективі (грудень-січень) головними факторами впливу залишаться тиск рекордного світового врожаю соняшнику та готовність фермерів продавати збіжжя. Спреди соєва-соняшникова олія та ріпакова-соняшникова олія будуть впливовими, що стимулюватиме додатковий попит на соняшникову олію.

Надзвичайно важливо відстежувати відновлення виробництва та запасів пальмової олії в Малайзії та Індонезії, а також світовий попит на пальмову олію. Ризик поширення COVID та нового карантину ближче до зими, навпаки, може болюче вдарити по попиту. Фактор погоди, як завжди, найбільш непередбачуваний, може змінити перспективи врожаю в Південній Америці й потягнути за собою зміни у переробці сої цього регіону в найближчі три місяці.

Більша кількість і вагомість перелічених короткострокових фундаментальних факторів (за відсутності критичних змін) вказує на очікуване збільшення ціни найближчим часом, хоч і не дуже суттєве. Потягом грудня ціна на соняшникову олію по базису FOB повільно та важко, але може ще зростати до рівня $1440-1460 за тонну. Попит також буде залишатись повільним, оскільки покупці не переживають за пропозицію: рекордний урожай неодмінно не залишить їх без олії. Тож поки ціни високі, вони викуповують лише нагально потрібні обсяги.

Як результат, запаси олії наприкінці грудня у портах України можуть сягнути 350-400 тис. т, і якщо китайський попит нам не допоможе їх знизити до середини січня, ринок соняшникової олії надалі може попасти у період стагнації попиту (і китайських новорічних свят). У той же час світовий ринок буде в очікуванні інверсії ціни соєвої олії (інверсія — негативна різниця ціни нового врожаю до старого), що наразі складає $170-200 за тонну, за рахунок поставки на ринок урожаю Південної Америки. Тож корекція ринку вниз на $20-30, а може й на $50 за тонну може відбутись ще до 1 лютого 2022 року.

Щодо довгострокової цінової картини навесні, то ситуація може скластись зовсім по-іншому. Наш рекордний врожай та низька переробка восени залишають в Україні до кінця сезону обсяги соняшнику на 3,8 млн т більші, ніж минулого року. В Росії ця різниця складатиме 2,6 млн т. Збільшені «стоки» будуть також і в Болгарії, Румунії, Молдові… Тож загальне збільшення залишків (майже 6 млн т) зміститься на другу половину сезону, що значно пожвавить пропозицію соняшнику та збільшить ліквідність торгівлі на ринку олії. Така потужна пропозиція буде суттєво тиснути на ціни.

На цей же період (березень-травень) також очікується відновлення виробництва пальмової олії в Малайзії, великий врожай південноамериканської сої, врожай соняшнику з Аргентини — тобто невідворотний тиск нового врожаю. Цілком можливо, що й перерахунок мита на експорт олії та соняшнику в Росії також буде змінений навесні. Важкопрогнозованими, втім, як і завжди, залишаються обсяги переробки соєвих бобів у Китаї та рівні цін на енергоносії наступного року.

Тож сукупність усіх перелічених довгострокових фундаментальних факторів поки що не дає надії на зростання ціни соняшнику навесні, лише на її зниження.

І хоч наша країна є найбільшим у світі виробником та експортером соняшникової олії, це ніяк не гарантує топових цін та привабливої прибутковості. Як і бачення топового експерта — дуже важливе, але рішення, чи притримувати «чорне золото», залишається виключно за його власником.

Катерина Конащук, засновниця Trend&Hedge Club

Думка автора може не збігатися з думкою редакції. Відповідальність за цитати, факти і цифри, наведені в тексті, несе автор.