Експортний потенціал: як українському м'ясу та молоку вийти на ринок Кореї?

28 вересня 2016, 07:00 5484
Ірина Паламар

Сьогодні, із втратою традиційних ринків експорту української продукції тваринництва, перед вітчизняними товаровиробниками постав новий виклик — пошук ринків збуту. Розширення експортних можливостей потрібне нам для того, аби галузь не тільки змогла триматися на плаву, а й активно розвиватися та розкривати свій потенціал.

У цьому контексті найбільш перспективними на сьогоднішній день є деякі розвинені країни африканського регіону та Близький і Далекий Схід.

Так, однією із привабливих країн, що вже починає цікавитися українською продукцією, є Південна Корея. На сьогодні це одна із найбільш щільно населених країн світу. Уявіть, при загальній кількості понад 51 млн осіб щільність населення складає більше 490 осіб на кв. км. І кількість населення постійно зростає. При цьому площа Південної Кореї — 99,6 тис. кв. км. Для порівняння, в Україні, яка має площу 603,8 тис. кв. км, на 1 кв. км припадає 75 чоловік. Тобто щільність населення у Південній Кореї у 6,5 разів більша, ніж в Україні. Через таку велику щільність населення та обмежену площу земель перспективи розвитку сільського господарства вкрай обмежені.

Але не слід забувати, що валовий внутрішній продукт на душу населення у Південній Кореї складає майже $26 тис. — тобто, як бачимо, купівельна спроможність людей є досить високою.

Усі ці та деякі інші фактори роблять Корею досить привабливою для налагодження експорту м’яса (передусім, свинини) та молочної продукції (пастеризоване молоко, сир, масло та інше).

Гарною новиною є і той факт, що влада та бізнес Південної Кореї позитивно розглядають Україну як експортера м'ясомолочної продукції  та висловлюють значну зацікавленість у співпраці.

Перші кроки до налагодження взаємовигідного співробітництва вже зроблені корейською стороною разом з Асоціацією тваринників України (АТУ). У вересні ми провели робочу зустріч із корейською делегацією, у складі якої були консул посольства Республіки Корея — пан Шин Кю Хо, керівник Департаменту продовольства та маркетингових досліджень Корейського аграрного економічного інституту — пан Хуг Дук, керівник європейської філії компанії Eurofarm (Сеул, Корея) пан Янг Юн Юнгом і дослідник Агропродовольчого центру компанії Eurofarm пан Сео Ганчеол.  

Наша асоціація організувала для корейської делегації візити на дві українські ферми з вирощування ВРХ та свиней, аби ознайомити гостей з технологіями виробництва вітчизняної м'ясомолочної продукції. У ході відвідування ферм корейці відзначили високу якість та органічність української продукції: їх привабила відсутність ГМО, чистота навколишнього середовища та екологічність вирощування тварин.

Таким чином, за підсумками візиту ми провели переговори, під час яких корейська сторона висловила зацікавленість в імпорті української продукції тваринництва. Але було обговорено і низку перепон, які поки що стоять на шляху до експорту української продукції. По-перше, українським компаніям, що мають бажання виходити на корейський молочний та м’ясний ринки, необхідно налагодити логістичні процеси та забезпечити якісне охолодження молока при його транспортуванні на переробні підприємства. На сьогодні в Україні лише декілька заводів мають таку установку як Ultra High Temperature  — обладнання для перевезення молока, здатне забезпечити збереження його якості та усіх поживних речовин у первинному вигляді. Завдяки такій технології продукт виходить більш органічним та екологічно чистим. Але корейська сторона готова допомогти нам із впровадженням таких технологій, інвестуючи в обладнання.  

Щодо свинини, то фахівці з Південної Кореї відзначили досить високі показники приростів на наших свиногосподарствах, і також гарну якість продукту. Єдине, чого ще бракує нашим підприємствам — на фермах не впроваджено спеціальне програмне забезпечення, до якого заноситься уся інформація про походження м’яса: де, коли, як вирощувалась тварина, чим годувалася тощо. Завдяки цьому можна простежити походження продукту і зробити висновок про його якість. Наявність такої програми — одна з необхідних умов для експорту української свинини до Південної Кореї. Але це лише питання часу, яке може бути легко вирішене.

Отже, перспективи на корейському ринку у вітчизняних товаровиробників є. І вони оцінюються високо. Справа за малим — налагоджувати технологічні процеси та підтримувати високу якість продукції.

Ірина Паламар, голова Асоціації тваринників України

Думка автора може не збігатися з думкою редакції. Відповідальність за цитати, факти і цифри, наведені в тексті, несе автор.