Тренди — якісна ягода цілий рік
Тренд завжди залишатиметься один — якісна ягода. І я думаю, якраз на це потрібно робити ставку виробникам, оскільки саме якісної продукції не вистачає на українському ринку. А іноді причиною надвиробництва продукції стають недобросовісні виробники, які мають на меті заробити грошей і при цьому ніякої місії на ринку не виконують.
«N.B!» VIS-A-VIS #4. Ферма Озеряна і SMM, або як продати ягоди через Facebook
Якщо говорити про тренди вирощування — ринок вимагає ягоду цілий рік, і тепличні господарства будуть у лідерах. Цікаво, що січнева полуниця з теплиці в Голландії смачніша, ніж наша влітку. Чому? Залишається тільки здогадуватися. І якщо вже говорити про теплиці — це технології. Причому складні — у нас немає фахівців і волі для реалізації таких проектів. Хоча розкрию маленьку таємницю: зовсім скоро з'явиться хороший проект, який багато що змінить на ринку :).
Найчастіше в європейських супермаркетах і продуктових розкладках на вулиці зустрічаються полуниця, лохина і малина. Попит завжди є, і він залежить від логістики та якості. Приклад — в Голландії в січні скрізь є лохина, але тільки іспанська. Часто під виглядом неї продається чилійська.
Обсяги переробки залежать від попиту ринку
Що стосується переробки, то я впевнений, що не потрібно розділяти і чітко визначати відсоток продукції, який повинен перероблятися. Будь-яке рішення з цифрами обумовлене ринком і підходом до просування цього товару на ньому. У нас все більше говорять про переробку, з'являються нові продукти, і це плюс. Говорити про процентне співвідношення: як у нас, а як у Європі — некоректно, оскільки це дуже індивідуально навіть щодо конкретної ягоди.
Ягода повинна бути всюди
Ягода має бути скрізь. Від випічки і свіжого ринку до заморозки та соку або сухих фруктових чипсів. Звичайно, контакт виробника і рітейлу — це окрема тема, адже навіть у випадку з конкретною ягодою присутня безліч сценаріїв.
Кооперуватися? З ким?
Найактуальніша тема для українських ягідників — кооперація. Щоправда, різниця в тому, що у нас зараз кооперативний рух то з'являється, то зникає, а в Європі це давно працююча модель бізнесу. Десяток компаній об'єднуються капіталом і земельним банком, вибирають склад керівників і успішно працюють, оскільки отримують набагато більші можливості.
У нас... складно. Перше — це ментальність, яка не дасть «дяді Васі» навіть думки допустити, що якийсь «дядя Петя» буде в кооперативі вище за посадою. Можна сказати, що ми недалеко відійшли від колгоспу, але це грубо. Хоча, щоправда, є кооперативи, які існують за рахунок грантів. Це тупикова гілка розвитку, адже щоб щось зробити, потрібно бути голодним і шукати рішення, а не приймати їх готовими у вигляді допомоги.
Друге — не всі кооперативи однаково корисні. Мій досвід спілкування з одним кооперативом тривав 4 місяці — я хотів дізнатися умови роботи і бюджети для посадки. Але результату ніякого не досягли.
Можу назвати успішним формат об'єднання, який вибудований у нашому ягідному клубі SAP. Він існує вже досить давно, його члени знаходяться в різних країнах, але ми влаштовуємо зустрічі, багато спілкуємося, обмінюємося інформацією, підтримуємо один одного — це найголовніші моменти для роботи. Фінанси не повинні перетинатися між учасниками — все закінчиться через гроші, це факт.
Про ягоду потрібно «кричати»
Про ягоду так само, як і про будь-який продукт в HoReCa, потрібно «кричати» і нагадувати про себе. Причому остання фішка — це фестивалі й будь-які прояви в форматах вуличної їжі. До нас поки цей тренд не дійшов через неповороткість гравців ринку, але скоро буде багато цікавих пропозицій від невеликих ФГ, які більш гнучкі й швидше реагують на тенденції.
Ярослав Мовчун спеціально для AgroPortal.ua