Вивести бобові з розряду нішевих і зробити прибутковими. Кейс HarvEast

03 серпня 2020, 07:32 1789

Індія ось уже багато років — найбільша країна-споживач бобових. Однак за останні два-три роки їх споживання почало зростати в усьому світі. Ми бачимо, що бобові все більш активно використовуються в різних продуктах харчування. Багато з нас вже пробували пасту з додаванням нуту або сочевиці. Також бобові у великому обсязі застосовуються у виробництві комбікормів для сільськогосподарських і домашніх тварин. Тому на дані культури аграріям цілком можна робити ставку.

Про це розповіла директор департаменту продажів HarvEast Тетяна Алавердова в рамках конференції «Niche: focus on pulses».

«Компанія HarvEast ще 5 років тому затвердила стратегію, згідно з якою ми обов'язково використовуємо у сівозміні бобові. Уже зараз горох для нас не є нішевою культурою, адже його виробництво в загальному обсязі становить понад 10%. Ми довго працювали над тим, щоб підібрати потрібні сорти, технології, і продовжуємо це робити. Цього року зробили ставку саме на озимі сорти гороху і не прогадали. З урахуванням погоди, яка була, ми отримали цілком непоганий урожай», — зазначила Тетяна Алавердова.

За її словами, виробництво бобових, у тому числі зеленого гороху, також почали і в київському активі HarvEast. У поточному сезоні тут був зібраний перший урожай, і за отриманими результатами прийнято рішення, що в даному регіоні компанія буде продовжувати розвивати бобовий напрямок.

«В сортах озимого гороху, а це кормові сорти, є генетична особливість — в залежності від погодних умов можливе перевищення встановленої на рівні 3% верхньої межі такого показника якості як «вміст зерен іншого кольору». З огляду на це, ми зробили ставку на експорт до країн Європи: Італії та Іспанії. Основний обсяг нашого гороху врожаю цього року пішов у дані країни. Також зараз ми відправляємо судно до Туреччини з партією гороху, який відповідає продовольчим характеристикам», — поділилася Тетяна Алавердова.

Вона також зазначила, що є одна важлива перевага у вирощуванні бобових культур — вони забезпечують не менше 10% надбавки врожайності наступної культури, зокрема, пшениці.

«Коли ми рахуємо прибутковість по гороху, то додаємо надбавку, яку отримаємо в наступному році з пшениці, посіяної після гороху. В принципі, навіть при існуючих цінах на горох на рівні $180-190 дана культура є рентабельною», — зазначила Тетяна Алавердова.

Для HarvEast, у якого 75% земель знаходиться в Східному регіоні, ця культура цікава не тільки за кліматичними особливостями, але і в плані логістики. Поблизу знаходиться порт, а прямі покупці — Туреччина, Іспанія, Італія, тобто морські країни.

«Для нас математика логістики дуже проста: відвезти машину до Одеси — це $50. Різниця між Одесою FOB і Маріуполем — це $10. При роботі безпосередньо з компаніями ціна продажу на FOB набагато цікавіша, ніж ціна CPT в Одесі», — розповіла Тетяна Алавердова.

Якщо раніше HarvEast багато торгував вирощеною продукцією через трейдерів, то зараз відсоток контрактів безпосередньо з кінцевими переробниками зростає. Тетяна Алавердова зазначила, що в цьому процесі дуже важливо заробити довіру і прихильність до себе покупця, а для цього потрібно чітко виконувати взяті на себе зобов'язання і відразу попереджати про можливі проблеми, тоді рівень довіри буде зростати з року в рік.

Також вона рекомендує виробникам бобових, які планують експортувати свою продукцію, обов'язково раз на рік відвідувати найбільшу і найбільш впливову в світі виставку харчової промисловості Gulfood і дивитися, що цікавого відбувається на ринках.

«Я щороку знаходжу там нові продукти, про існування яких навіть не підозрювала. Коли ти розширюєш свій кругозір, то починаєш розуміти, куди рухатися», — поділилася досвідом Тетяна Алавердова.

На її думку, щоб Україна перестала бути сировинною базою і підвищила обсяг переробки, потрібно прийти до міжнародних стандартів якості за всіма вирощуваними культурами.

«Правильно було б за всіма культурами, включаючи бобові, на державному рівні імплементувати міжнародні стандарти якості, як це вже зробили з пшеницею. Тоді українські аграрії будуть розуміти, що саме вони виростили з точки зору експортного потенціалу продукції, а також зможуть краще орієнтуватися в цінах і розраховувати рентабельність своєї роботи. Без єдиної стандартизації, яка враховує міжнародні підходи, складно оцінювати якість вирощеного врожаю і можливості його продажу. Особливо це стосується невеликих агрогосподарств України, у яких немає досвіду роботи із закордонними покупцями. Також підкреслю, що нам вкрай важливо уважно стежити за світовим досвідом і трендами переробки, продумувати всі можливі варіанти безвідходного застосування агропродукції, підтримувати проривні ідеї для галузі, які допоможуть не тільки наздогнати зарубіжні країни, але і сформують нові напрямки розвитку галузі та вирощування бобових зокрема», — впевнена Тетяна Алавердова.


Людмила Лебідь, AgroPortal.ua