Чому нішевим виробникам важко виходити на великий ринок

01 січня 2020, 07:00 1837

Виробникам аграрної нішевої продукції попри те, що в Україні є багато інституцій та діють різні програми підтримки, не вистачає більш цілісного вектору підтримки вздовж усього ланцюга формування доданої вартості.

Про це заявила експерт з економічних питань Поліського фонду міжнародних та регіональних досліджень Тетяна Зосименко в рамках круглого столу «Можливості Угоди про асоціацію для українських виробників нішевої аграрної продукції».

«Чомусь, у першу чергу, від чинної підтримки виграють виробники високомаржинальних продуктів — тієї самої кукурудзи та соняшнику, які дають гарантовані прибутки, хоча ми знаємо, як вони позначаються на якості землі. Одночасно наші виробники нішевої продукції — пшеничних батончиків, граноли, пастил — відчувають нестачу вівса та жита», — зазначає експерт.

Зосименко говорить, що нішевим виробникам не вистачає структурованої інформації та ресурсної підтримки. «Малим та середнім підприємцям не вистачає підтримки для нарощування виробничих потужностей та їх модернізації. Також недостатня регіональна представленість організацій, які здатні лабораторно підтвердити якість продукції за тим переліком показників, який вимагають європейські контрагенти», — додає вона.

Експерт називає ще ряд причин, чому нішевим виробникам важко виходити на великий ринок. «Надмірна кількість посередників між українськими виробниками та європейськими споживачами, відсутність представників логістичних центрів на ринку ЄС, відносна ізольованість суб'єктів малого бізнесу і небажання об'єднуватися у кооперативи, що не дозволяє формувати великі партії і, як наслідок, використовувати державні та європейські програми, — розповідає Зосименко. — Варто згадати і про відсутність чіткої орієнтаційної політики щодо стимулювання сировини, яка придатна для переробки і для вирощування саме нішевої продукції, та про низький рівень взаємодовіри між владою та підприємцями».


Іванна Панасюк, AgroPortal.ua