Масштаби трудової міграції свідчать, що безробіття в Україні перевищує 30%

Таку думку висловив народний депутат, член Комітету ВРУ з питань аграрної політики та земельних відносин Іван Мірошніченко.

«Це реальний рівень безробіття, який підтверджений кількістю українців, що виїхали з країни. Молодь, яка їде на навчання, що за нормальних умов — гарна історія, в нашому випадку — це національна трагедія, оскільки повертатися після навчання мало хто збирається», — додав він.

За словами парламентаря, 5-7 млн українців постійно працюють за кордоном, молодь та кваліфіковані спеціалісти залишають країну. В останній період часу майже 1 млн осіб щороку виїжджає у пошуках роботи та навчання.

«Темпи масової трудової міграції будуть і далі зростати. Країни Євросоюзу — Німеччина, Польща та інші — мають та навіть не приховують свої стратегічні плани, програми із залучення освічених, кваліфікованих українців для розвитку своїх економік. Для прикладу, за оцінками Польського союзу підприємців та роботодавців, для збереження поточних темпів зростання польська економіка потребуватиме ще 5 млн робітників у наступні 20 років. На українців уже там чекають», — підкреслив Мірошніченко.

Народний депутат зазначив, що Україна програє конкуренцію за трудові ресурси з країнами Євросоюзу та іншим світом, країна втрачає «кров» кожного дня. Станом на квітень середня заробітна плата в Україні становила 10 269 грн, тобто $388, або €345. За кордоном українцям, залежно вiд країни, платять мінімум у два-три рази вищу зарплату.

«Необхідні конкурентооплачувані професійні робочі місця. Деякі підприємства вже змушені збільшувати співробітникам винагороду на 50-70%, щоб люди погодилися далі працювати і не їхали за кордон. Однак кризовий стан економіки, відсутність інвестицій, порівняно низька ефективність праці створюють серйозні наслідки для фінансової стабільності компаній при необхідному піднятті зарплати до східно-європейських паритетів. З іншого боку бізнес, який не може платити паритетні зарплати з країнами Східної Європи, приречений на закриття та буде продовжувати втрачати людей», — пояснив він.

Іван Мірошніченко вважає, що в умовах війни, а значить наявності ризиків (фінансових, інвестиційних, військових, полiтичних, погодних та ін.), очікувати значних інвестицій поки що буде нереалістично. Тому для швидкого і часткового вирішення даного питання та допомоги бізнесу можна змінити та знизити податки.

«Високі податки можуть мати місце в країнах із сильною та ефективною економікою. Україна має переглянути податкову політику, допомогти українському бізнесу конкурувати із закордонними роботодавцями та зупинити відтік професійних людей з країни, маючи понад 40% економіки в тіні. Пропонуємо знизити сумарні податки на фонд заробітної плати до 22-25% проти сьогоднішніх 41,5% (18% — податок на доходи фізичних осіб; 1,5% — військовий збір; 22% — єдиний соціальний внесок). Це можна робити вже сьогодні. Зробивши це, бізнес зможе краще конкурувати в аспекті виплати зарплати та вийти із тіні», — вважає парламентар.

Також, замість податку на прибуток, на його думку, потрібно запровадити податок на виведений капітал, що стимулюватиме власників інвестувати в розвиток свого бізнесу та призведе до збільшення зовнішніх інвестицій, створення нових робочих місць. Даний крок дозволить залучити $6-7 млрд інвестицій безпосередньо в економіку, а це близько 80 тис. нових робочих місць та +1,5% зростання ВВП України щороку. Покращиться конкурентоздатність країни за міжнародні iнвестицiï.

«Зниження податкових ставок на підприємництво, на заробітну плату створить стимулюючий вплив для виробництва, допоможе зменшити відтік наших громадян та залишити людей зі своїми сім'ями. Зменшення податкових ставок, не в перший рік, але вже з другого-третього, сприятиме збільшенню податкових надходжень, адже бізнес зі своєю діяльністю буде виходити з тiнi та нарощувати виробництво», — зазначає Іван Мірошніченко.

Він вважає, що компенсацію для бюджету при впровадженні податку на виведений капітал можна отримати вiд митних платежів, де в тiні зараз вiд 80-100 млрд грн на рiк, що співставно з доходами бюджету вiд податку на прибуток, від сплати всiма землекористувачами податків із земель сільськогосподарського призначення (зараз в «тіньовому» обробітку близько 40% земель), окрім цього, від дієвого контролю трансферного ціноутворення, а також існують й інші додаткові резерви.

AgroPortal.ua за матеріалами Facebook