Держава повинна захищати аграріїв за допомогою дотацій

05 листопада 2018, 09:45 1987

Уже третій рік поспіль уряд закладає до державного бюджету нечувано великі, за українськими мірками, суми на державну підтримку аграріїв. Але до виробників доходить лише мала частина коштів.

Про це у своєму блозі написала народний депутат України Тетяна Острікова.

За її словами, причиною закладення таких коштів є норма Бюджетного кодексу, за якою на державну підтримку АПК повинно спрямовуватися не менше 1% випуску продукції у сільському господарстві, або так званого «аграрного ВВП».

«Це було ухвалено 20 грудня 2016 року і сталося не випадково. Саме в цей час на вимогу МВФ було скасовано спеціальний режим оподаткування ПДВ, що дозволяв аграріям залишати собі ПДВ», — зазначила Острікова.

Рослинництву скасування спецрежиму компенсували відновленням відшкодування ПДВ при експорті, що призвело до скорочення різниці між українськими (CPT-порт) та світовими (FOB) цінами на зернові, бобові та технічні культури, іншими словами — виросли закупівельні ціни, пояснила вона.

«Тваринництво ж опинилося під подвійним ударом: з одного боку, внаслідок скасування спецрежиму скоротилися доходи, з іншого — виросли витрати через зростання вартості кормів, які складають близько 60% в собівартості виробництва, наприклад, молока і м'яса», — додала депутат.

Потім для тваринництва та інших галузей з великою доданою вартістю: овочівництва, садівництва, ягідництва було запроваджено спеціальну програму фінансової підтримки сільськогосподарських товаровиробників — так звану «квазіакумуляцію ПДВ», на яку у 2017 році було виділено 4 млрд грн.

«Очікувалося, що відповідна дотація буде виплачуватися аналогічно тому, як у 2016 році працював спецрежим. Однак урядом було затверджено зовсім інший механізм розподілу дотацій», — додала вона, зазначивши, що він не спрацював через нерівномірність сплати ПДВ аграріями.

Острікова додала, що у 2018 р. через докорінну зміну всіх програм держпідтримки аграріїв виплати за багатьма програмами практично припинились. Якщо в 2017 році сума, виділена на всі види дотацій, склала 5,379 млрд грн, а виплачено було 4,950 млрд грн, то в 2018 році з запланованих 6,354 млрд грн станом на кінець вересня фактично виплачено лише 887 млн грн, або 14%.

Депутат підкреслила, що хоча результати реалізації програм держпідтримки аграріїв за 9 місяців 2018 року показали неефективність обраної урядом моделі, проект державного бюджету в частині аграрних дотацій на 2019 рік практично повністю її скопіював.

«Уряд запланував знову заощадити на пересічних аграріях. Тож не дивно, що це викликало протести галузевих асоціацій, про що вони повідомили в листах на голів усіх фракцій», — додала вона.

Аграрії, за даними Острікової, просили відновити фінансування програми квазіакумуляції ПДВ, прописавши безпосередньо в законі справедливу формулу розподілу та зберігши обмеження про виплату не більше 150 млн грн одному отримувачу, щоб уникнути повторення ситуації 2017 року, а також виділити кошти на здешевлення кредитування сільгоспвиробників, обмеживши при цьому суму фінансової підтримки 10 млн грн в одні руки.

«Очевидно, що в такому випадку частка найбільших аграрних холдингів залишилася б вельми скромною, а бюджет був би виконаний на 100%. Однак комітет з питань бюджету і парламентська більшість відхилили відповідні поправки, внесені… депутатами», — сказала вона.

При цьому були підтримані поправки групи депутатів, які передбачають, що кошти, закріплені за програмами підтримки тваринництва, можуть бути використані для компенсації витрат і кредитів на модернізацію і будівництво олійноекстракційних заводів та елеваторів, уточнила депутат.

Пропозиція про спільне придбання аграріями вагонів, які їм вкрай потрібні, через об'єднану юридичну особу та можливість компенсації покупки вагонів об'єднанням аграріїв, також не знайшла підтримки бюджетного комітету ВРУ, додала вона.

«Своєю діяльністю, а деколи бездіяльністю уряд поступово нищить аграріїв, і не лише «дивними» порядками розподілу дотацій», — сказала Острікова.

Депутат зазначила негативний вплив для аграріїв і ситуації з азотними добривами, і проблеми з одномоментним підвищенням «Укрзалізницею» тарифів на залізничні перевезення, і агрорейдерство як цілих підприємств, так і вирощеного врожаю.

«Усі ці приклади добре відомі аграріям, тому не здивуюся, якщо наступний Майдан в Україні буде аграрним. І тоді владі вже не допоможуть керовані в «ручному» режимі депутати, які голосують за «потрібні законопроекти» за вказівкою своїх патронів. Януковичу вони не допомогли», — додала Острікова.

Депутат нагадала, що попереду розгляд держбюджету в другому читанні.

«У нас є шанс внести зміни в питання агродотацій таким чином, щоб кожна гривня дійшла до фермерів. Держава не змогла захистити їх від рейдерства, то хоча б про дотації мусимо подбати», — вважає вона.


AgroPortal.ua за матеріалами ЕП