Електронні торги: що потрібно змінювати в СЕТАМ

Таку думку висловила керівник юридичного відділу Transparency International Ukraine Катерина Риженко.

Вона зазначила, що в Україні існує кілька державних підприємств-майданчиків для продажу майна. Одне з них — система електронних торгів арештованого майна (СЕТАМ). У лютому Мін'юст передав це держпідприємство в сферу управління Агентству з розшуку і менеджменту активів (АРМА).

«АРМА вже давно акцентувала на тому, що для реалізації арештованого майна їй необхідна платформа, через яку можна буде зберігати, транспортувати і продавати активи. І СЕТАМ — єдине підприємство, яке відповідає цьому запиту. Тому, з одного боку, таке рішення Кабміну досить логічне, але з іншого — викликає безліч запитань», — уточнила експерт.

Риженко пояснила, що система, в теорії, повинна забезпечити ідентифікацію, інвентаризацію, упаковку, транспортування і зберігання активів з моменту, коли вони передані судовим рішенням АРМА. При цьому держава насамперед зацікавлена в продажу лота за найменший час і за найвищою можливою ціною. А для цього потрібно вдосконалювати механізми реалізації майна і створювати нові інноваційні шляхи вирішення наявних проблем.

«Основною проблемою ДП «СЕТАМ» є те, що в одній юридичній особі об'єднані як організатор торгів (електронний майданчик або продавець), так і адміністратор електронної системи. Це прямий конфлікт інтересів, коли адміністратор ЦБД (контролер) конкурує з платформами (брокерами). ДП «СЕТАМ» — контролер. ДП «СЕТАМ» — торговий майданчик. Що ж тоді робити, якщо контролер зацікавлений не продати за найвищою ціною, а продати взагалі і як можна швидше? Або навпаки — зацікавлений продавати довго, але конкретному учаснику?» — задається питанням експерт.

Таке поєднання суперечить справедливому балансу повноважень, які виникають під час проведення електронних аукціонів, вважає вона. Відсутність незалежного контролера призводить до відсутності контролю за дотриманням регламенту реалізації (час завантаження документації, час пропозиції тощо).

«Представники бізнесу бачать проблему насамперед у неможливості оскаржити дії організатора торгів його контролеру, адже звертатися доведеться в одне місце — в СЕТАМ. При цьому відсутня навіть система санкцій, які контролер може накласти на організатора торгів (електронний майданчик, продавця). Тобто щоб в разі грубого порушення регламенту не можна було відключити від системи платформу для уникнення подальших зловживань. Адже хто стане накладати санкції на самого себе?» — додала Риженко.

Також вона зазначила, що ДП «СЕТАМ» має непрозорий процес верифікації та допуску до участі в торгах потенційних покупців. Державне підприємство всю верифікацію учасників проводить самостійно. І на торгах, що проводяться ДП «СЕТАМ» зі свого власного сайту, незрозуміло, на якій підставі, коли і ким користувачеві було відмовлено в участі в електронному аукціоні.

«Наприклад, в системі вказано, що на торги прийшов учасник, але в якийсь момент його заявка вже відхилена (протокол). Деталей самого процесу верифікації, допуску та дискваліфікації до участі в торгах потенційних покупців ви ніде не знайдете — в ДП «СЕТАМ» система документування дискваліфікації відсутня, що робить весь процес непрозорим. Всю верифікацію учасників СЕТАМ проводить самостійно. І на торгах, з веб-сайту підприємства, незрозуміло, на якій підставі, коли і ким користувачеві було відмовлено в участі в електронному аукціоні», — констатує експерт.

Крім того, в системі немає інформації про учасників і представлену такими учасниками документації — як до, так і після торгів. Відповідно, на торги можуть прийти пов'язані особи, а інформацію про таку пов'язаність матиме тільки саме ДП «СЕТАМ» як контролер. Але як організатор зможе закрити на це очі.

ДП «СЕТАМ» також не публікує укладені угоди за результатами торгів, уточнює Риженко. Тому неможливо оцінити, взагалі чи був проданий лот і за яких умов. Що вже тут говорити про таку «елементарну» річ, як поганий опис лотів на сайті СЕТАМ. Тобто «хороші» лоти (на які «інсайд») можуть описуватися дуже погано, і на них прийде тільки та людина, яка знає про предмет лота зсередини. При цьому на сайті не передбачено інструментарій для можливості задавати і/або уточнювати питання організатору, що додатково могло б залучити покупців на лот. І тут вже без шансів: хто прийшов — той і візьме участь в торгах.

«Скупчення повноважень, відсутність контролера, поганий опис лотів, неможливість для учасника уточнити або поставити запитання на електронному аукціоні, відсутність повноцінної клієнтської підтримки — все це дає можливість для зловживань в колосальних масштабах», — підсумувала Риженко.

AgroPortal.ua за матеріалами НВ