Аграріям потрібні дотації не на техніку, а на технології

31 жовтня 2018, 09:22 1874

Реалізація програми держпідтримки сільгосптехніки показала, що сільгоспвиробникам не потрібна техніка українського виробника.

Таку думку висловила координатор аналітичного центру ГС «Аграрний союз України» Лариса Старікова.

Вона зазначила, що в 2017 році на потреби здешевлення вартості сільгосптехніки та обладнання було надано 325,7 млн грн, а в 2018 році сума сягнула 945 млн грн, а фермерам добавили ще 100 млн. Але станом на 25 липня — а це добра половина року — з 945 мільйонів використали десь 145 (трохи більше 15%), фермерські кошти лишились взагалі недоторканими.

«Як виявилося на практиці, українському сільгоспвиробнику кошти не потрібні, принаймні державні. І техніка не потрібна — принаймні техніка українського виробника. Бо відрізняється вона від закордонної і ступенем продуманості, і доцільністю кожного нюансу, і завершеністю задуму дизайнера, конструктора, і достеменним виконанням цього задуму з боку виробника», — пояснила Старікова.

А закордонна техніка, на її думку, взагалі-то, потрібна.

«На її купівлю навіть дорогі кредити в банках беруть. І повною мірою насолоджуються отриманою ефективністю. Результат від такої інновації видно одразу. А справа у тому, що ключовим фактором успіху в сучасному світі є не стільки техніка, як технології. Нова техніка, звичайно, в будь-якому випадку надає можливості покращити виробничу діяльність, збільшити врожаї і підвищити фінансові показники роботи підприємства. Однак це не йде ні в яке порівняння з результатами, які може надати нова технологія», — пояснила експерт.

Практично ніхто з тих, хто сьогодні працює на землі, не пов'язує сільгосптехніку з технологіями. Трактор є трактор, комбайн є комбайн — це аксіома, підкреслила вона.

«Світ вже давно не працює у форматі техніки — всі працюють у форматі технологій. Різниця тут у тому, що техніка — це спосіб вдосконалити, покращити, полегшити традиційні виробничі процеси. Технології — це спосіб досягти результату за рахунок принципово іншої організації, дій, які базуються на останніх досягненнях науки і нерідко принципово відмінні від традиційних», — пояснила Старікова.

Вона зазначає, що розробка і виробництво нової техніки вимагає докладання інтелекту, творчих підходів. Однак ступінь креативності при розробці нових технологій на порядок вищий.

«За технології в Україні сьогодні ніхто не готовий платити, брати кредит, хоча його навряд чи й дадуть. А ліцензії на технології в світі і купуються, і продаються. До 90-х років ми все це якось розуміли — хоча б на рівні принципу. Відставання від світового технологічного прогресу було очевидним, однак ніхто не сумнівався у тому, що технології — це ключ до економічного зростання, успіху… Тепер всі про це забули. І попереду всіх інших — уряд», — вважає експерт.

Зараз в Україні для надання дотацій на купівлю техніки вимагається, щоб у вітчизняних виробах було не більше 40% закордонних складових, а для таких актуальних речей як трактори, комбайни, обприскувачі, спеціальний автотранспорт — 55%. Щоб не менше 8% собівартості виробництва техніки витрачалося на оплату праці разом з усіма відрахуваннями на соціальні гарантії. Щоб техніка вироблялася на основі конструкторсько-технологічної документації. Щоб машини були куплені у тих, хто здійснює їхнє гарантійне і післягарантійне обслуговування.

«Вимоги щодо відповідності параметрів техніки європейським технічним та світовим екологічним стандартам навіть не ставляться. Прив'язка ж дотацій до сучасних технологій просто смішна — консультанти можуть отримати до 10 тисяч гривень за технологічні поради, і то за умови, що вони сертифіковані дорадчою службою — структурою, яка абсолютно мертва», — підкреслює Старікова.

Очевидно, що у справі національного технологічного розвитку уряд пасе задніх, вважає вона.

«Справа виглядала б не такою безнадійною, якби міністерство у своїх нормативних документах вимагало від господарства хоча б обґрунтувати, яким чином нова техніка пов'язана з технологіями проведення посівної, вирощування культур, збору врожаю, на вдосконалення якого технологічного процесу підприємство її купляє, яким чином при цьому будуть покращені його фінансово-економічні показники», — додала вона.

А особливо важливим вважає експерт вказувати, яким чином підвищиться якість продукції, її безпечність при вживанні людиною, як буде забезпечена охорона довкілля.

«А ще краще, якби дотаціями була б підтримана не купівля техніки, а купівля ліцензій на технології… Про інновації, їх користь для людства, економіки, суспільства сьогодні не говорить хіба що ледачий. Але чи уявляємо ми, наскільки ці розмови далекі від дійсності?» — підсумувала Старікова.


AgroPortal.ua за матеріалами Аграрного союзу України